Державна податкова адміністрація вкотре підтвердила свою репутацію як ще одне силове відомство. Днями вона розпочала позачергову перевірку підприємств, створених народним депутатом Євгеном Червоненком. Одночасно амплуа податкових «силовиків» випробовується на вищому рівні, себто на рівні не так підприємницьких структур, як державних. Саме на щаблі державної влади тепер перенесено боротьбу «за справедливість оподаткування». Утім цілком очевидно, що це питання, по-перше, регулюється законодавством, по-друге, якщо воно в згаданий спосіб не вирішується, то потрібне політичне рішення. Саме останнього і добивається голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко разом з іншими народними депутатами. Він наполягає, по-перше, на розслідуванні маніпуляцій з боку уряду навколо макроекономічних показників, з урахуванням яких обраховували бюджет 2003 року. По-друге, прагне з'ясувати, як цим скористалася Державна податкова адміністрація при поверненні ПДВ експортерам.

Рано всі поставили хрест на політичній кар'єрі Святослава Піскуна. Живий таки Святослав Михайлович (як публічна особа — мається на увазі). А то затягнула преса траурний марш: і настрій якийсь не такий був у екс-Генпрокурора на презентації Фонду Олени Франчук (про це «Українська правда» ще у грудні минулого року писала), і заарештують його ось-ось.

СБУ вивчає питання перебування в Україні кандидата у президенти Російської Федерації Івана Рибкіна. Про це позавчора під вечір повідомила «Інтерфаксу» прес-секретар голови Служби Марина Остапенко, пояснивши, що прискiплива увага до недавнього зникнення Рибкіна, а потім його таємничої появи в Києві пов'язана, «зокрема, і з численними суперечливими заявами самого Рибкіна про його перебування в Україні».

Сьогодні вночі за київським часом, тобто 17 лютого за часом американським, у штаті Каліфорнія мало розпочатися слухання справи Павла Лазаренка. Колишнього Прем'єр-міністра України судять за звинуваченнями передусім у відмиванні через банки США брудних грошей (114 млн. доларів), отриманих злочинним шляхом в Україні в 1992—1999 роках. Лазаренкові «світить» 370 років ув'язнення, тож з огляду на кількість звинувачень та обсяги справи в «паперовому» вигляді, Павлові Івановичу слід готуватися до тривалого й виснажливого процесу.

Відучора в Україні працює (хоча, може, ще й не встигла розпрацюватися) оновлена Центральна виборча комісія. Оперативно й без дискусій парламентарії припинили нарешті повноваження «старої» ЦВК, точніше, 12 її «застарілих» членів, і перейшли до «екзаменації» запропонованих Президентом (зі значним запізненням) кандидатур.
Усі претенденти на високі посади вершителів депутатських, мерських та президентських доль обіцяли чесно й сумлінно працювати на благо держави, дотримуватися законодавства й при виконанні своїх обов'язків бути об'єктивними. Було б значно цікавіше, якби хоч хтось чесно зізнався, що братиме хабарі, дописуватиме нулики до реальної кількості голосів, поданих за «своїх» кандидатів і вірно служитиме Банковій—донецьким—есдекам—тощо, але чомусь ніхто цього не зробив. Вочевидь, за всю свою «контору» згодом відповідатиме наступник Михайла Рябця на посаді голови Центрвиборчкому, але хто ним стане, поки що нібито не відомо, тож нечистим на руку потенційним кандидатам у президенти доведеться поки що носити хабарі всій десятці свіжоспечених центрвиборчкомівців.