Безправ’я обраних

29.07.2008
Безправ’я обраних

Малюнок Миколи КАПУСТИ.

Троє депутатів Вінницької обласної ради, яких з’їзд Блоку Юлії Тимошенко 30 червня вирішив позбавити депутатських повноважень, не погодилися з таким рішенням і домагатимуться відновлення зневажених депутатських прав у суді. Покарали їх за те, що народні обранці нібито відмовилися ввійти до фракції блоку в регіональному «парламенті». Чим закінчаться судові розгляди — спрогнозувати важко. Особливо якщо врахувати, що інший «облрадівець» — Петро Слотюк, опинившись в аналогічному становищі рік тому, досі не може добитися від служителів Феміди розгляду справи по суті.

 

Історія ця розпочалась одразу після формування нового складу обласної ради ще у квітні 2006 року. Тоді група з дев’яти членів фракції БЮТ не погодилася з тим, що важливі для них рішення приймаються не на засіданні фракції, а кулуарно в іншому місці, депутатів же просто ставлять перед необхідністю «проштампувати» їх на сесії своїми голосами. «Чудова дев’ятка» створила у складі фракції власну «демократичну платформу», очільником якої став Слотюк. І хоч внутрішня опозиція інституціонально жодним чином оформлена не була, а існувала лише на словах, незгодних вирішили покарати.

Механізм придумали простий: змінили назву фракції, після чого всім депутатам запропонували написати заяви про входження начебто в нову, а насправді ту саму фракцію. Коли лідер опозиції спробував подати відповідну заяву, її в нього просто–напросто… не взяли. Відтак штучно створена ситуація стала підставою для позбавлення його депутатського мандата нібито «за невходження до фракції».

Слотюк вирішив боротися до кінця і звернувся до окружного адміністративного суду, однак там у відкритті провадження відмовили, направивши позивача до судів загальної юрисдикції. Спроби подати позови до місцевих судів у Ленінському районі Вінниці, а згодом у Печерському районі Києва закінчились фактично тим самим: депутата послали… до адміністративного суду! Нове коло за результатом виявилось аналогічним, хоч і довшим: відмова адміністративного суду, відмова районного суду, з якою погодився Апеляційний суд. Уже у червні цього року останню крапку поставив Верховний Суд України, підтримавши рішення судів нижчих інстанцій. Вітчизняна Феміда виявилася неспроможною не лише захистити конституційне право людини «бути обраною», а навіть розпочати сам процес, аби розглянути справу по суті.

Та Петро Слотюк відступати не збирається. Він уже підготував позов до Європейського суду з прав людини, який найближчими днями планує надіслати до Страсбурга. Не виключено, що таким же довгим шляхом до правди доведеться йти і його колегам–БЮТівцям з обласної, районних та міських рад — загалом на останньому з’їзді блоку спробували позбавити депутатського статусу двадцять п’ять осіб із регіону. Багато з них не згодні з позицією партійного керівництва і теж обдумують звернення до судів.