Польща зустріла Леоніда Кучму не лише хлібом-сіллю, а й публікацією статті Віктора Ющенка у тамтешньому найвпливовішому виданні — «Газеті виборчій». У розлогому матеріалі лідер «Нашої України» виклав своє бачення нинішньої політичної ситуації в Україні — починаючи з політреформи і закінчуючи міжнародним становищем. Ця публікація з'явилася у день візиту Кучми невипадково: вона фактично стала противагою демагогії українського гаранта, котрий запевняв наших західних сусідів у тому, що, тримаючи в руках стяг політреформи, ми рухаємося до демократії. Віктор Ющенко детально описує суть усіх проектів, які намагалася провести влада через комуно-олігархічну більшість. На його переконання, мета реформи, ініційованої Кучмою, — не допустити зміни влади: «Його (Леоніда Кучми. — Авт.) доля, його бажання забезпечити собі особисту безпеку стають найважливішими для держави справами, витісняючи у тінь потреби суспільства, розвиток господарства, зміцнення міжнародного становища України. Уся держава де-факто стала заручником однієї особи — Леоніда Кучми».

Як повідомив тернопільським журналістам голова обласної організації Конгресу українських націоналістів Володимир Ткач, днями пізно ввечері у його квартирі пролунав дивний дзвінок. Молодий, схоже по голосу, чоловік українською мовою запитав, чи саме з Володимиром Ткачем, головою КУНу, він розмовляє, а коли той підтвердив, пробурмотів щось нерозбірливе і поклав трубку. Потім було ще кілька таких самих дзвінків (передостанній — о пів на першу, а останній — близько сьомої ранку), які інакше, як знущальними, назвати важко. Коли ж пан Володимир вранці зібрався на роботу і вийшов до свого легковика, якого напередодні звично залишив біля будинку , де мешкає (звичайної п'ятиповерхової панельки), то побачив малоприємну картину — переднє, заднє та бокове скло машини були розбиті цеглою, що валялася поряд.

Як відомо, і наш Президент, і вся його рать дуже ображається, коли на них «бруд всякий шурують». Тобто, нормальною мовою, критикують за негідні державного керівництва вчинки (це якщо скористатися евфемізмом). Вочевидь, забув Леонід Данилович, як сам же два роки тому давав усім органам влади «установку» на інтеграцію в Європу. А там свободу слова поважають. Та й Україні про неї радять не забувати. Так, у четвер Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення, в якому закликає Київ дотримуватися рекомендацій у галузі свободи слова. Як повідомляє радіостанція «Німецька хвиля», Комітет «порадив» українській владі виконувати рекомендації РЄ з цього приводу, зокрема й ухвалену позавчора Декларацію про свободу політичних дебатів у мас-медіа.

Парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, де головою — «нашоукраїнець» Геннадій Удовенко, стурбований рішенням Шевченківського місцевого суду Києва, який прийняв рiшення закрити наймасовішу газету «Сільські вісті» за начебто розпалювання міжнаціональної ворожнечі. На переконання депутатів комітету, рішення суду ухвалювалося без «аргументованої компетентної мотивації, експертного аналізу джерельної бази, без врахування дискусійного характеру опублікованих статей, попередження та інших запобіжних заходів».

Почнемо з правди. Вона визначилася в тих місцях, де залягає спільність українського та польського бізнес-інтересів. Так, під час позавчорашніх переговорів у Варшаві Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський вирішили, по-перше, спільно здобувати контракти на відбудову Іраку, по-друге, тягнути нафтогін «Одеса—Броди» до Плоцька і далі, в Західну Європу, створивши для цього міжнародний консорціум.

У понеділок у парламенті буде підписана політична угода, що має на меті окреслити шляхи подальшої конституційної реформи та законотворчості. Координатор пропрезидентської більшості у ВР Степан Гавриш у коментарі «Інтерфаксу-Україні» повідомив: у проекті, зокрема, йдеться про те, що перед остаточним голосуванням за проект політреформи депутати мають прийняти закон про пропорційні вибори, а Президент України — його підписати. Також, що цікаво й досить несподівано, пропонується внести зміни до закону про вибори Президента, скоротивши термін виборчої кампанії із 180 до 120 днів. До кінця сесії депутати, котрі підпишуть угоду, будуть зобов’язані прийняти закони про ЦВК, Президента України та Кабінет Міністрів тощо. Окремим рядком сяє пропозиція про відмову від блокувань парламенту. Як заявив у коментарі медіа-центру «Кандидат» лідер Соцпартії Олександр Мороз, він як заступник керiвника робочої групи з напрацювання проекту угоди і Адам Мартинюк як її голова уже підписали робочий варіант документа. Тобто, виходить, соціалісти вже зараз висловилися за продовження плідної співпраці з кучмівською більшістю в політреформі й супутніх визначальних питаннях.