Удома й калюжі допомагають

08.07.2008
Удома й калюжі допомагають

Сильна злива не завадила Льюїсу Хемілтону випередити свого партнера Хейккі Ковалайнена вже на початку гонки. (Фото Рейтер.)

Ковалайнен, Уеббер, Райкконен, Хемілтон — так виглядали перші дві лінії стартової ґратки «Гран–прі Великої Британії» за підсумками суботньої кваліфікації. «Вітаю Хейккі з першим «поул–позишн» у його кар’єрі, — прокоментував ситуацію напарник Ковалайнена по команді «Макларен–Мерседес» Льюїс Хемілтон. — А я почувався впевнено: машина їхала добре, швидкість була на рівні, хіба що на своєму першому швидкому колі у третьому заїзді я рухався не дуже правильно, тож не зміг вибратися в лідери. Проте в нас є гарна стратегія на завтра. З урахуванням можливого дощу в недільній гонці буде можливо все. Сподіваюся вдало виступити перед домашньою публікою».

Британець як у воду дивився. Причому — в конкретному значенні цих слів. Адже в неділю, перед самим початком основного заїзду, над трасою у Сильверстоуні розверзлися небеса, і ледь не половина гонки більше скидалася на водне поло, а не на «Формулу–1». В умовах зливи швидкісні характеристики болідів відходять на задній план, і в перегонах справді стає «можливо все» — звісно, з поправкою на досвід і майстерність пілотів.

Тож Льюїс Хемілтон фінішував у гордій самотності. Давно вже перевага переможця «Гран–прі» над найближчим із переслідувачів не сягала хвилини з гаком. При цьому одного з головних суперників — Кімі Райкконена з «Феррарі», котрий посів четверте місце, — Хемілтон обійшов на півтора кола! «Без сумніву, це найбільш значима перемога в моїй кар’єрі», — констатував Льюїс.

Уже на самому старті Хемілтон вийшов на друге місце, а на четвертому колі, майстерно пригальмувавши серед калюж, обійшов і партнера по команді Ковалайнена. Надалі лідер «Макларена» вже нікому не віддав провідної позиції. На вкритій водою дорозі Льюїса розвернуло тільки раз, тоді як декого з основних суперників — навіть по тричі! Достроково завершили перегони семеро гонщиків, у тому числі й поляк Ро­берт Кубіца з «БМВ–Заубер». До речі, коли дощ трохи вщух, на трасу в околицях Лондона, наче знущаючись над пілотами, вискочив... заєць.

Дуже проблемним був цей день для «Феррарі». Напередодні у кваліфікації механіки на піт–стопі не змогли швидко поміняти заднє колесо в боліді Феліпе Масси, на той час — лідера загального заліку. Команді довелося вибачатися перед бразильцем за те, що він у неділю мусив стартувати аж із дев’ятої позиції. Не вгадавши з гумою, Масса йшов надто повільно, двічі вилітав зі складної траси, ще раз його розвертало — відкидало навіть на 17–те місце. У підсумку бразилець фінішував 13–м — останнім із тих, хто не зійшов. На тлі такого провалу Масси та невдалих рішень команди «Феррарі» загалом четверте місце іншого представника «Скудерії» — минулорічного чемпіона Кімі Райкконена — виглядає просто межею бажань.

Натомість досвідчений бра­зилець Баррікел­ло, який нині представляє «Хонду», підібрав правильну гуму для сильного дощу, обійшов чис­ленних фаворитів і вперше після тривалої перерви піднявся на подіум. Перед ним фінішували тільки Хемілтон та відкриття цього сезону Хайд­фельд із «БМВ–Заубер», який стартував із п’ятого місця.

Ось так нинішній сезон «королівських перегонів» сягнув свого екватора. Перед наступними дев’ятьма етапами боротьба фактично починається спочатку, адже одразу троє гонщиків — Хемілтон, Масса й Райкконен — мають однакову кількість очок (британець посідає перше місце лише за додатковими показниками). Тільки на два очки менше в Кубіци. Кажуть, такої щільності загальний залік «Ф–1» не знав із 80–х років минулого століття! У Кубку конструкторів боротьба також загострюється: Ковалайнен приїхав п’ятим, долучивши свої чотири очки до загальної скарбнички «Макларена».

Команди продовжать боротьбу 20 липня в німецькому Хоккенхаймі.

 

ТАБЛО

Чемпіонат з автоперегонів «Формула–1».
Дев’ятий етап. «Гран–прі Великої Британії» (Сильверстоун, 308,335 км, 60 кіл)

Залікова вісімка: Хемілтон («Макларен») — 1:39.09,44; Хайдфельд («БМВ–Заубер») — +1.08,50; Баррікелло («Хонда») — + 1.22,20; Райкконен («Феррарі») — +1 коло; Ковалайнен («Макларен») — +1 коло; Алонсо («Рено») — +1 коло; Труллі («Тойота») — +1 коло; Накаджима («Уїльямс») — +1 коло.

Загальний залік чемпіонату: Хемілтон, Масса («Феррарі»), Райкконен — 48, Кубіца («БМВ–Заубер») — 46, Хайдфельд — 36, Ковалайнен — 24, Труллі — 20, Уеббер («Ред булл») — 18, Алонсо («Рено») — 13, Барікелло («Хонда») — 11...

Кубок конструкторів: «Феррарі» — 96, «БМВ–Заубер» — 82, «Макларен» — 72, «Тойота» — 25, «Ред булл» — 24, «Уїльямс» — 16, «Рено» — 15, «Хонда» — 14, «Торо россо» — 7.

 

ДО РЕЧІ

Нинішні перегони в Сильверстоуні були передостанніми для цієї траси. Бос «Формули–1» Берні Екклстоун та Федерація автоспорту підтвердили факт підписання контракту з трасою в Донінгтоні, яка прийматиме «Гран–прі Великої Британії» у 2010—2019 роках. Тож у наступному сезоні «королівські перегони» попрощаються з автодромом у передмісті Лондона. Хоча британці й дуже любили Сильверстоун, однак вони визнають: головне, що Велика Британія зберегла свій національний етап «Формули–1».

Що ж до Донінгтона (це значно північніше Лондона — неподалік міста Лестер у Центральній Англії), то, скажімо, Джейсон Баттон змагався там в інших автомобільних дисциплінах і називає трасу в графстві Лестершир цікавою, хоча водночас і такою, що потребує поліпшення відповідно до сучасних стандартів. Автодром поруч із селом Касл Донінгтон збудували ще в 1931 році. «Формула–1» провела тут один етап у 1993 році — тоді «Гран–прі Європи» виграв Айртон Сенна із команди «Макларен–Форд».