Король та його Прем’єр–міністр

20.06.2008
Король та його Прем’єр–міністр

Юлія Тимошенко в образі Аврори. (автора)

Луганський скульптор Ми­кола Шматько претензійно називає себе «королем мармуру». Попри свій вік — у серпні йому виповнюється 65, Шматько не втрачає надії домогтися визнання в української влади. Черговий крок на цьому шляху — вирізьблена в мармурі й представлена на суд публіки «Українська Аврора».

У майже повністю оголеній богині вранішньої зорі (лише легка пов’язка на стегнах) глядач легко впізнає Прем’єр–міністра Юлію Тимошенко. Утім риси обличчя Аврори значно більше нагадують Юлію Володимирівну, ніж героїня іншої скульптурної групи, теж їй присвяченій, — «Український прорив». Торік зроблений з гіпсу «Прорив» викликав багато галасу, але так і не знайшов свого втілення в мармурі. А от «Аврора» зайняла вже своє місце в експозиції галереї «Шматько й сини».

«Кожний поет, скульптор намагається відтворити свій час і своїх героїв, — пояснює Микола Гаврилович. — Я вирішив, що Юлія Тимошенко — непроста особистість; вона втілює боротьбу, і одночасно вона і є Україна, справжня українська жінка».

«Антропометричні» дані статуї мало нагадують «першоджерело», але Шматько вважає, що у художника є повне право на імпровізацію в такому тонкому питанні. Адже навряд чи років за сто відвідувачі музею, де буде виставлена скульптура, стануть над цим замислюватися. Чи знайдеться такий музей? Автор пропонує прототипу самому про це подбати. Ціна питання — 500 тисяч доларів.

Утім не лідерка БЮТ була головною героїнею презентації Шматька. Через 15 років від появи задуму «король мармуру» представив нарешті свою скульптурну версію явлення Христа апостолам. Поки що — в гіпсі.

Із 13 фігур нинішньої композиції лише чотири не мають реальних прототипів: Ісус, його улюблений учень Петро, Фома невірний та Іуда. Решта — знайомі багатьом луганчанам обличчя. Зокрема, якщо на фото дивитися з–за спини Христа, перший справа — то сам скульптор. А перший зліва, дуже схожий на Достоєвського, — нині київський, а колись краснолуцький підприємець і давній спонсор Шматька Олексій Дмитренко (це він профінансував торішню поїздку «короля мармуру» на бієнале у Флоренцію). Позаду — сини Рафаель та Андрій.

На думку художника, щоб повторити цю композицію в мармурі — а Шматько мріє виконати її з цільного шматка мармуру, — знадобиться 100–тонна брила. Теоретично вирубати такий кусень у кар’єрі (десь на Уралі чи в Італії, де зазвичай купував матеріал Шматько) і доставити в далекий від портів Луганськ можна. Але стандартний залізничний вагон у нас розрахований на 60 тонн, нестандартний — на 90. Стотонний вантаж можна буде перевезти лише на спеціальній платформі та супервантажівці.

До всього слід додати, що грошей у власника галереї практично ніколи не буває, а подібні унікальні операції коштують чимало. Отже, суцільні технічні та фінансові загадки. Але протягом 32 років творчої діяльності Шматькові якимось дивом завжди вдавалося розв’язувати безліч складних задач.

На вирішення цієї художник відводить п’ять років. Вартість проекту — півтора мільйона євро. При цьому скульпторові запропонували переїхати працювати до Відня. Поки що він не погоджується.