Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Чернівецький обласний український музично–драматичний театр імені Ольги Кобилянської представив у Львівському національно–академічному українському драматичному театрі Марії Заньковецької виставу за однойменним романом письменниці Марії Матіос — «Солодка Даруся».
Жоден глядач не залишився байдужим спостерігачем долі Дарусі, яку односельчани вважають божевільною і називають «солодкою». Трагедії Дарусі, колись маленької дівчинки, яка через дитячу наївність виказала енкаведистам, що її батько віддав українським повстанцям частину харчів, забранних радянською владою у селян, львів’яни аплодували стоячи. Співпереживаючи гіркому життю «солодкої» буковинської селянки, наші сучасники не соромилися своїх сліз.
Привіз чернівецький театр до Львова кандидат історичних наук, генеральний директор літературної агенції «Піраміда» Василь Гутковський. «Марія Матіос відмовила багатьом театрам, які хотіли здійснити постановку «Солодкої Дарусі» — письменниця дала згоду лише Чернівецькому театру імені Ольги Кобилянської, який найкраще зумів відобразити задум роману. А найбільше вразила Марію Матіос постановка заслуженої артистки України Людмили Скрипки, яка змусила її дивитись на втілення власного роману «три години із болем у серці», — розповідає Василь Гутковський.
На презентації «Солодкої Дарусі» у Львові була й сама письменниця. «До мене підходили представники влади Львівщини зі свідченнями того, що вони є прихильниками роману «Солодка Даруся», що мене дуже тішить. Адже, якщо навіть влада цікавиться сучасною літературою, вона не байдужа до історії української нації, то ми можемо говорити про відродження України», — сказала після вистави Марія Матіос.
Голова наглядової ради Благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко також мала дивитися «Солодку Дарусю». На жаль, пані Катерина не змогла прибути до Львова. Цього дня перша леді разом із Президентом України Віктором Ющенком перебувала з робочим візитом у Торонто. Із привітальним словом від імені Катерини Ющенко до Марії Матіос звернувся представник фонду: «Допоки існує така правдива українська книга, поки слова письменника здатні зачепити за живе кожного українця, доти живі українська історія і гордість за власну державу».
На прем’єрі вистави були відомі українські діячі. «Солодку Дарусю» дивилися Юрій Шухевич із дружиною, родина Івасюків, Ігор та Ірена Калинці. «Львів є для мене особливим містом, яке справді розуміє мою письменницьку душу», — наголосила Марія Матіос.
ДОВІДКА «УМ»
Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині. Корінна гуцулка свої перші вірші надрукувала в 15 років. За освітою — український філолог. Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». А також є лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка. Роман письменниці «Солодка Даруся», який побачив світ у 2004 році, перекладено російською та азербайджанською мовами. Також уже погоджені варіанти перекладу на іврит та білоруською.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>