«Я тебе знищу фізично!»

29.05.2008
«Я тебе знищу фізично!»

Персона народного депутата від БЮТ Андрія Портнова останні два місяці постійно — у полі зору вітчизняних ЗМІ. Пов’язано це з тим, що саме його кандидатуру колеги по фракції і особисто Юлія Тимошенко бачать на чолі Фонду держмайна. Скандал із двовладдям у ФДМУ останнім часом дещо вщух, принишк і пан Портнов, відносно якого на Різницькій півтора тижня тому порушили кримінальну справу за фактом замаху на незаконну приватизацію з ознаками перевищення владних повноважень, які дестабілізували роботу ФДМ. Нагадаємо, що спочатку — 19 травня реакція пана Портнова на дії слідчих була дещо неадекватною, він публічно сказав занадто багато зайвого, про що, очевидно, нині шкодує. Мовляв, порушити «кримінал» проти нього Генпрокурора намовив Президент, у «діях якого є склад злочину», тож посадовці, причетні до порушення цієї справи, «будуть притягнуті до кримінальної відповідальності», при цьому сам Портнов ніби й не проти «відпочити 5—7 років у тюрмі, бо це новий напрям у його житті». Зрозуміло, що така словесна агресія не додасть Портнову голосів при розгляді питання зміни керівництва ФДМ у парламенті. Окремі «нашоукраїнці» відверто зазначили, що сподіватися на них нахабному Портнову не варто. А депутат Микола Кульчинський ще й нагадав, що проблеми із законом у цього бютівця були й раніше, тому «НУНС» «у жодному разі не може підтримати цю одіозну фігуру», яка «найбільше впливає на рішення суддів» і дуже близько пов’язана з Віктором Медведчуком.

 

Оксана Андріївна в житті Андрія Володимировича

«УМ» зацікавилася цією інформацією і знайшла підтвердження тому, що кримінальна справа, нині порушена ГПУ за фактом замаху на незаконну приватизацію, є не першою в біографії Андрія Портнова. Проблеми з органами прокуратури в цього пана вже були, але за фактом погрози вбивством. Цікаві паралелі: нині пан Портнов прикривається від слідчих статусом недоторканного парламентарія, а три роки тому суд не дав ходу кримінальній справі через те, що фігурант сховався за статусом адвоката. Показово й те, що і тоді, як і зараз, на шляху кар’єрних амбіцій Портнова опинилася жінка: якщо зараз йому заважає Валентина Семенюк–Самсоненко, то раніше — Оксана Сахнацька.

Підтвердження неджентль­менського протистояння Андрія Володимировича з Оксаною Андріївною «УМ» знайшла завдяки власним джерелам в органах прокуратури. Йдеться про матеріали «справи Портнова», а це 7 цікавих документів на десяти аркушах — повідомлення прокуратури Голосіївського району столиці на запит Генпрокуратури щодо перевірки заяви пані Сахнацької про погрозу вбивством з боку Портнова, пояснення свідка конфлікту Катерини Москалюк, надані «оперу» столичного УБОЗу С. В. Крикуну, дві постанови про порушення кримінальної справи за підписами прокурора Голосіївського району Києва М. Г. Іванця та заступника Генпрокурора Віктора Кудрявцева, постанови Голосіївського та Печерського районних судів столиці тощо.

Згідно з аналізом усіх документів, картина конфлікту виглядає так: у 2004 році Андрій Портнов працював першим заступником виконавчого секретаря Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, курував юридичне управління комісії. Та невдовзі у червні 2004 року керівника комісії указом Президента змінили, а пана Портнова призначили членом комісії, куратором він теж перестав бути. В листопаді 2004 року голова комісії Анатолій Балюк призначив в. о. начальника юридичного управління Оксану Сахнацьку, що не сподобалося Андрію Портнову, який вважав це призначення незаконним. Юристи комісії, як і в ситуації із ФДМУ, розділилися на тих, хто за Андрія, і тих, хто за Оксану. Саме тому прихильники Портнова згодом не давали свідчень проти нього оперативникам УБОЗу та прокуратури. Але, за свідченнями інших свідків, наш герой вже тоді на слова не скупився — прилюдно біля ліфта він нібито розрядився відбірною нецензурною лайкою на адресу пані Сахнацької.

Не судіть адвоката за погрози і мати

Далі більше. За кілька днів Портнов прийшов поговорити з суперницею — підлеглі залишили їх наодинці, але, оскільки приміщення управління розділено на сектори книжковими шафами, останні почули багато «цікавого». Як пояснили оперативникам працівники управління Катерина Москалюк та Сергій Домашенко, «начальство» спочатку розмовляло пошепки, але, знаючи про їхні непрості відносини, підлеглі прислухалися до кожного звуку.

«Потім я почула, як Оксана Володимирівна схвильовано і голосно запитала у Портнова, чи має він на увазі саме її «фізичне знищення», на що він голосно відповів, що має на увазі «не лише фізичне, а й моральне знищення» Сахнацької, при цьому у своїх погрозах згадував членів її родини, — зазначає пані Москалюк. — Дані погрози Портнов супроводжував вживанням ненормативної лексики... Після розмови з Сахнацькою Портнов підійшов до працівника управління Домашенка Сергія і двічі сказав: «Домашенко, ти себя неправильно ведьошь!», додавши: «Я тебя унічтожу, б..дь!».

Погрози Портнова про вбивство були сприйняті реально: пані Сахнацька звернулася із відповідною заявою в органи. За цим фактом у січні 2005 року прокуратура Голосіївського району порушує кримінальну справу згідно з ч.1 ст.129 КК, а згодом слідчий Голосіївського райуправління міліції порушує справу за цією ж статтею, але вже не за фактом, а відносно особи Портнова, якому «світив» або арешт на півроку, або обмеження волі до двох років. Згодом починаються цікаві речі: двічі слідчий міліції закриває справу за відсутності складу злочину і двічі заступник прокурора району скасовує постанову слідчого і направляє справу для організації досудового слідства.

1 серпня 2005 року Голосіївський райсуд задовольнив скаргу Портнова і скасував постанови прокуратури і міліції про порушення кримінальних справ. Мовляв, слідство не опитало всіх свідків конфлікту. Але головний аргумент — пан Портнов є адвокатом, а в комісії мав статус державного службовця третьої категорії, тому лише прокурор мав порушувати справу проти нього особисто, а не «спускати» справу на міліцію.

Аргументи Феміди, перш за все, щодо статусу адвоката, а не держслужбовця, були враховані: через півтора місяця справу проти Портнова, згідно із законом «Про адвокатуру», особисто порушує заступник Генпрокурора Віктор Кудрявцев (документ. — Ред.). Пан Портнов і його захисник Денис Бадзюк знову скаржаться, і за кілька місяців — 11 січня 2006 року — вже Печерський райсуд задовольняє скаргу, скасувавши постанову Кудрявцева. Мовляв, як знати, може пані Сахнацька обмовляє пана Портнова, тож потрібно було додатково перевірити її заяву, а також яке відношення мав Портнов до раніше вбитого (!) члена комісії Олексія Ромашка, ще й не всіх свідків опитано.

Підсумовуючи, можна сказати, що цю справу Портнова не було доведено до кінця ще й через помилки слідства. Хоча й слова депутата Кульчинського про те, що Портнов має вплив на суддів, не варто забувати. Ясно одне, пан Портнов у суді добився лише скасування постанов про порушений проти нього «кримінал», чіпляючись за процедурні моменти, але не довів свою непричетність до погроз на адресу Оксани Сахнацької у відкритому процесі. Нині він претендує на крісло голови ФДМ і, як бачимо, за власним язиком також не стежить...

Натомість джерела «УМ» на Різницькій повідомляють, що ця справа Портнова терміну давності не має, і найближчим часом її розслідування може бути поновлено.

 

РЕАКЦІЯ

Коньяк від Портнова

Депутат Андрій Портнов називає всі звинувачення сфальсифікованими і вказує на рішення судів, що його виправдали, та лист прокурора Голосіївського району Києва, який приносив вибачення за порушення справи. «Такої справи вже не існує, — каже Портнов у коментарі газеті «Дєло». — Особи, причетні до фальсифікації справи, в прокуратурі не працюють. За спробою мене дискредитувати стоїть заступник Генпрокурора Тетяна Корнякова, котра історично бажає прислужити будь–якій владі. Тому, хто покаже мені постанову про реанімацію сфальсифікованої кримінальної справи, я подарую ящик гарного коньяку».

Щоправда, Портнов чомусь не згадує іншого заступника Генпрокурора Віктора Кудрявцева, який, власне, і порушував проти нього кримінальну справу і який досі працює на цій посаді.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>