Прокинувся паралізованим...

15.05.2008
Прокинувся паралізованим...

Дмитро ніколи не думав, що стане інвалідом через „забавки” з таблетками. (Фото автора.)

Експерти б’ють на сполох — в Україні мільйони підлітків вживають ліки не за призначенням і цим вкорочують собі віку. У першу чергу йдеться про сумнозвісний трамадол та інші препарати, які зазвичай виписують важкохворим для зняття больового синдрому. Окрім того, сучасні хлопці й дівчата видобувають «ширку» з ліків, які виписують без рецепта. Молоді добре відомий специфічний ефект окремих мікстур від кашлю (випив три пляшечки — і колотися не треба) та пігулок від застуди (додав нехитрих реактивів — і маєш «кайфовий» розчин для ін’єкції). Про те, чому заборонені ліки вільно розповсюджуються серед молоді, чим закінчується для підлітків зловживання такими препаратами і як можна виправити ситуацію, журналістам розповідали представники МОЗ, МВС та служби в справах неповнолітніх, благодійних та громадських організацій.

 

«У п’ятьох із восьми аптек нам продали заборонені ліки»

«Уже ні для кого не є секретом, що в українських аптеках молодь може без особливих проблем придбати сильнодіючі лікарські засоби, які впливають на організм людини як наркотик, — зазначає директор МГО «Об’єднання «Молодь України» Сергій Кушнірук. — Підлітки приходять під впливом цих засобів додому, сидять на уроках, а батьки можуть роками не помічати, що їхня дитина перебуває в глибокій залежності». Прості експерименти, проведені активістами громадської організації, засвідчили — сильнодіючі лікарські засоби (трамадол, трамал, залдіар, актифет, трайфет тощо) можна придбати без спеціального рецепта. Більше того, школярі можуть дістати препарат під назвою терпінкот, який, за даними Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, взагалі не зареєстрований в Україні.

«Перш ніж іти на прес–конференцію, ми зайшли до восьми столичних аптек і спробували без рецепту купити препарати, заборонені до відкритого продажу, — говорить Сергій Кушнірук. — У п’ятьох із цих восьми аптек нам продали таблетки без зайвих питань».

«Більшість українських школярів знають, до якої аптеки піти і як попросити таблетку трамадолу, — переконаний президент благодійної організації «Життя без виправдань» Роман Трохін. — Підлітки питають в аптеці вітамін Те — кодова назва для своїх, означає «трамадол». Клієнту відразу з віконця видають таблетку або дів, а біля віконця стоїть склянка з водою, щоб покупець міг запити ліки, не виходячи з аптеки. Водночас важкохворим людям, яким трамадол справді потрібний за медичними призначеннями, буває нелегко отримати пігулки навіть із рецептом. Виходить, що закони писані для тих людей, які не пов’язані з наркоманією!»

Півроку «кайфу» — і ти інвалід

На думку Романа Трохіна, аптечний бізнес в Україні процвітає, заробляючи на здоров’ї та житті дітей. Адже не секрет, що на таких таблетках аптекарі мають шалену накрутку — у три, п’ять і навіть десять разів дорожче від звичайної вартості. Займатися трамадолом і схожими за дією препаратами — справа вигідна. А покарання в разі викриття — зовсім нестрашне. Сьогоднішні штрафи (140 гривень) не лякають людей, які заробляють чималі гроші на людському нещасті. Тоді як в одному лише Києві нараховуються сотні родин, у яких є паралізовані діти, скалічені вживанням «кайфових» ліків. Адже розчин на «марганцівці», яким кололися підлітки, вражає головний мозок і призводить до жахливих наслідків.

«Ці хлопці й дівчата падають на вулицях, не можуть працювати, нормально ходити й говорити, — каже Роман Трохін. — Серед них чимало лежачих інвалідів, які ніколи не одужають. До мене щодня приходять матері, які просять допомогти сину, татусі ридають: «дитина стала інвалідом у 17 років!» І ми допомагаємо, чим можемо, знаходимо лікарів, які піднімають лежачих пацієнтів. Але це не зав­жди вдається».

«Ми працюємо з підлітками на вулиці й помічаємо, що дітей, які вживають наркотичні речовини та сильнодіючі лікарські засоби, стає все більше, — зазначає начальник служби в справах неповнолітніх міста Києва Микола Кулєба. — Але міліція нічого не може зробити з підлітком, який перебуває під впливом тих табеток. Відвести його на екс­пертизу? Не маємо права, для цього потрібний дозвіл батьків. Ну а хто з мам чи татусів погодиться піти зі своєю дитиною на таке дослідження? Більшість захоче «розібратися» в родинному колі, а не залучати до цього наших співробітників. Але навіть якщо ми доведемо факт вживання цих препаратів, поставимо такого хлопця або дівчину на облік, що далі? Як працювати з такими дітьми? У законодавчому полі це не прописано...»

Ліцензію треба відбирати

За словами пана Кулєби, в Україні занадто легко купити наркотики й сильнодіючі ліки, не маючи на препарати ніякого рецепта. Для підлітків, які за компанію і з мосту можуть стрибнути, це велика спокуса. Відмовитися від отрути, яку з гордістю приймають однолітки, вдається не всім. Тому єдиний вихід із ситуації — повністю перекрити доступ дітей до специфічних лікарських засобів. Навіть якщо за всіма канонами медицини якісь із вподобаних наркоманами пігулки чи мікстури аж ніяк не вважаються наближеними до наркотиків. Як це зробити? Скласти перелік медпрепаратів, які будуть відпускатися лише за рецептом, і забирати ліцензію на підприємницьку діяльність у власників аптек, «спійманих» на незаконному продажу сильнодіючих пігулок.

«Якщо сьогодні ми бачимо, що ці препарати вживають із немедикаментозною метою, давайте обмежимо їх виробництво і ввезення, — говорить начальник служби в справах неповнолітніх міста Києва Микола Кулєба. — Нехай людина принесе рецепт і доведе, що їй потрібні саме ці таблетки або мікстура. Якщо ж у пацієнта немає рецепта, можна вибрати замінник цього препарату — один із кількох десятків протизастудних засобів, жоден із яких не буде цінним для малолітних наркоманів. Але коли до аптеки приходить підліток і щодня просить кілька пачок цих таблеток, це злочин».

За словами заступника голови державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Костянтина Косяченка, проблема полягає в тому, що отруйні сильнодіючі лікаріські засоби, на відміну від наркотичних, не мають такого чіткого законодавчого регулювання. Так, сьогодні за незаконну реалізацію того ж трамадолу ніхто не може відібрати у власника аптеки ліцензію на підприємницьку діяльність. Спійманих на гарячому продавців штрафують (суми курям на сміх), а власник аптеки тільки здивовано знизує плечима і каже, що заборонені пігулки провізор приніс у кишені. Для того, щоб покласти край цьому неподобству, МОЗ вирішило внести зміни до ліцензійних умов — там записано, що за незаконну реалізацію трамадолу в аптеки буде з першого разу анульовано ліцензію. За словами Костянтина Косяченка, документ майже готовий, залишилося тільки поставити підпис голові Держкомпідприємництва.

«Ми ляжемо на землю біля МОЗу!»

Багатьом хлопцям і дівчатам, які стали інвалідами через вживання лікарських засобів «наркотичної дії», важко пересуватися без сторонньої допомоги. У них погіршується координація рухів, трапляються епілептичні напади, гниють кістки — так, що лікарі лише розводять руками. Так, в однієї підопічної Романа Трохіна — Оксани — проблеми почалися в 14 років. Дівчинка заради цікавості спробувала колоти у вену «кайфовий» розчин із марганцівки, оцту й протизастудних таблеток (не хочу називати, яких саме, щоб рецепт не потрапив до рук якогось малолітнього експериментатора). Буквально через півроку такого вживання дівчина прокинулася і не змогла поворухнутися. Паралізовану Оксану вдалося витягти — сьогодні вона може пересувати, але залишається інвалідом першої групи.

У 23–річного Дмитра проблеми почалися 7 років тому. Тоді 16–річний студент училища вперше спробував розводити з марганцівкою та оцтом протизастудні пігулки і колотися отриманим розчином. Навіщо? Заради цікавості, бо запропонували старші друзі. «Тоді був дуже молодий, не розумів, до чого це може призвести, — говорить хлопець. — А через півроку я став інвалідом першої групи. Тоді хотів стати зварником, а тепер уже все. Можу ходити, але потрібна підтримка. Важко говорити, важко пересуватися. Перспективи в роботі — немає». Так молодий хлопець, який мав би стати опорою для батьків, висить на їхній шиї. Пенсія з інвалідності — невелика допомога. За словами Дмитра, його батьки навіть і гадки не мали, чим «бавиться» їхній син. Дізналися тільки тоді, коли хлопець почав погано ходити, хитатися, падати на вулиці, погано говорити... Відтоді, як хвороба скрутила хлопця, він не хоче й чути нічого про наркотичні препарати й «кайфові» таблетки. Шкодує тільки, що прозріння прийшло так пізно...

Сьогодні молоді люди розуміють, що скоїли страшну дурницю, спробувавши хімічний коктейль на основі сильнодіючих ліків. Інваліди шкодують, що п’ять–сім років тому вони могли так легко дістати специфічні таблетки і не знали, до чого можуть призвести ці «дитячі забавки». Тому вони хочуть, щоб все це контролювалося на належному рівні, щоб справді нікому не продавали отруту без рецепта. Тому обіцяють пікетувати Верховну Раду, Кабмін та Міністерство охорони здоров’я, якщо до кінця тижня влада не почне вживати дієвих заходів щодо обмеження вільного обігу таких препаратів та легкого доступу до них молоді.

«Ми даємо слово, що коли протягом тижня уряд не ухвалить потрібне рішення, ми вийдемо під ВР, МОЗ, будемо там лежати на землі, прив’яжемо себе мотузками до паркану, привернемо увагу ЗМІ всього світу, але ми доб’ємося, щоб в Україні не було безконтрольного продажу таких препаратів», — застеріг Роман Трохін.

 

РУКА ДОПОМОГИ

Посидіти на лавці в гарну погоду чи повиглядати у вікно в негоду для людей, які стали інвалідами через вживання сильнодіючих ліків, сьогодні чи не єдина розвага. У більшості немає коштів, щоб поїхати до санаторію, дехто жодного разу в житті не бачив моря. Тому благодійний фонд–клуб «Життя без виправдань» організовує літній відпочинок для таких хлопців та дівчат. Неподалік від Києва розкинеться наметовий табір, де будуть оздоровлюватися півсотні таких пацієнтів. Організатори будуть раді прийняти будь–яке похідне спорядження, необхідне для хворих та волонтерів, які будуть їм допомагати. Бажаючі допомогти можуть принести намети, теплі речі, каструлі, домашню консервацію, овочі тощо до офісу благодійного фонду–клубу, розташованого за адресою: Київ, вулиця Олександрівська, 5, офіс 1.