Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Сьогодні так багато можливостей облаштувати матеріальний світ навколо себе за своїм смаком — дизайн оселі відповідно до характеру, улюблена чашка на столі, салатові фіранки в офісі, брелок, який тішить око досконалістю форми і оригінальністю задуму, робоча папка з золотим напиленням чи іронічна канапа. Але, на горе, нам не під силу змінити ландшафт міста, в якому живемо: ці потворні скляні колби поміж двома романтичними особняками XIX століття, бетонний пенал по сусідству з будинком у стилі модерн. А тоскні спальні райони з недоладними коронами, що вінчають багатоповерхове одоробло? Такі тонкі люди ці архітектори, така снобська каста, але що вони зараз виробляють із Києвом? Пора ввести кримінальну відповідальність за псування пластики міста і стягти моральні збитки за нав’язування несмаку.
Але де ідеали? За них бореться найпрестижніша в галузі архітектури міжнародна премія — Прітцкерівська, яку ще називають «архітектурним Нобелем». Цю премію в 1979 році заснував власник мережі готелів Hyatt Джей Прітцкер разом із дружиною Сідні, а лауреатом–2008 став славетний французький архітектор Жан Нувель. На рахунку всесвітньовідомого зодчого такі новаторські будівлі, як Інститут арабського світу в Парижі (1981—1987), оперний театр у Ліоні, конференц–центр у Люцерні, різнокольорова башта Agbar у Барселоні, штаб–квартира фонду Картьє, нове крило музею сучасного мистецтва в Мадриді, паризький музей мистецтва народів Азії, Африки й Океанії, театр Guthrie в Міннеаполісі, вдало об’єднаний з мостом над Міссісіпі. Зірка 63–річного Нувеля засяяла дуже рано — у 25 років він став архітектором Паризької бієнале. У 70–ті роки він був адептом «критичної архітектури», прихильники якої відстоювали свої позиції не тільки перед клієнтами, а й у боротьбі з місцевою владою. «Критичні архітектори» навіть добилися змін у містобудівному законодавстві в деяких провінціях Франції. Критики кажуть, що в Нувеля немає своїх фірмових прийомів, свій метод він називає гіпер–вибірковістю, який полягає в максимальній адаптації проекту до вимог замовника, завдання будинку, місцевого ландшафту і культурних традицій. Зразковим у цих аспектах називають Інститут арабського світу — конструктивістське творіння, декор якого виконує суто прагматичні функції і при цьому чітко вказує на орнаментальну арабську традицію.
«Моя архітектура заснована на сьогоднішньому уявленні про сучасність, — пояснює він. — Для мене сучасність сьогодні — це насамперед питання матеріалів, яке автоматично припускає взаємодію зі світлом. Кожний архітектурний об’єкт перебуває в просторі, який має фізичний та історичний контексти. Я не вважаю, що архітектор створює простір. Ми працюємо в рамках існуючого простору. Я не вірю в архітектуру, яка залишається актуальною впродовж століття. Вона має суто сучасне, моментальне значення або не має значення зовсім. Я також не вірю в архітектуру, яка створює власний історичний простір незалежно від того, що було на цьому місці до неї й навколо неї».
Atelier Jean Nouvel отримує замовлення з усіх куточків світу — до прикладу, у 2012 році вони мають здати на 100% футуристичну будівлю Паризької філармонії, а в Абу–Дабі в цей час будуватиметься грандіозний музей–супутник Лувру, концертний комплекс у Копенгагені вже на стадії завершення. Цікаво, що Нувель, архітектурна слава якого настільки велика, що француз давно живе з бейжиком «живий геній», займається ще й дизайном меблів та аксесуарів для відомих брендів. А недавно він створив із матеріалу Corian, розробленого компанією DuPont, мультисенсорний житловий простір — це 20–метрова стіна з підвищеною світлопроникливістю, з модельованою системою полиць, столом, умонтованим безшовним методом, у який уже вмонтовано комп’ютер, із вбудованими в тіло стіни флуоресцентними світильниками. Натиснеш три кнопки на сенсорній панелі — й вигляд та настрій твого житла або офісу міняється докорінно. Фахівці вважають винахід цього матеріалу, з якого «крояться і шиються» цілі кімнати і будинки, абсолютною революцією в архітектурі і дизайні.
Свою заслужену медаль і 100000 доларів Жан Нувель отримає 2 червня на офіційній церемонії нагородження.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>