Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
В Україні довго бідкалися, що немає достатньої кількості масової літератури — видавництва готові поповнювати номенклатуру своїх списків, та де взяти тексти? Аж поки книжкові менеджери не зрозуміли, що грошовий стимул — то найкращий рушій процесу і запустили одразу кілька літературних конкурсів, на які потяглися як аматори з літературною сверблячкою, так і «професійні» письменники, яким гроші ніколи не бувають зайвими. Таким же шляхом пішли і в дитячій літературі — видавництво «Грані–Т» спільно з Першим Національним каналом заснували Всеукраїнський конкурс на кращі прозові твори для дітей «Золотий лелека». Знайшлися автори, є видавці й сім лауреатів І конкурсу, отже невдовзі будуть книжки–переможці? Як сказала на прес–конференції з нагоди старту ІІ конкурсу «Золотий лелека» шеф–редактор видавництва «Грані–Т» Діана Клочко, на сьогоднішній день невідомо, скільки рукописів–лауреатів перетворяться на книжки. Бо деякі письменники не згодні підписувати угоду на умовах видавництва.
Здебільшого авторів не влаштовують розмір гонорарів, розмір роялті та термін передачі авторських прав. Скільки років «Грані–Т» хочуть володіти правами на книжки своїх лауреатів, Діана Клочко не сказала, посилаючись на комерційну таємницю. Сказала лише, що «деякі письменники» хотіли б через рік–два вже продати текст іншому видавництву і знову заробити, а також «декого» не влаштовує пункт угоди про те, що лауреатом не може стати твір, відзначений на іншому конкурсі. Бо, мовляв, бажання заробітчанства в кількох місцях одразу вже настигло і вітчизняних авторів. Член журі конкурсу Сергій Дяченко запропонував внести поправку до умов конкурсу і записати пункт про те, що брати участь у конкурсі може тільки той, хто погоджується на таких–то умовах видавати книжку в такому–то видавництві. Це практика багатьох літературних конкурсів. Наразі інтрига, які з семи творів–переможців «Золотого лелеки–2007» стануть книжками і потраплять до дітей, зберігатиметься аж до Форуму видавців у Львові.
Попри застереження і перший «наступ» на граблі, в умовах ІІ конкурсу заповітного пункту про те, що в разі лауреатства книжка письменника–переможця виходить на умовах видавництва, немає. Зміни торкнулися тільки жанрових розбіжностей: тепер замість двох номінацій «Авторська казка» та «Авторська повість» буде три — прозові твори для дітей молодшого шкільного віку, середнього шкільного віку та старшого шкільного віку. Призові цифри залишилися сталими: перша премія — 5000 грн., друга — 3000 грн., третя — 1000 грн. Члени журі тільки закликали більше писати чоловіків, бо в першому конкурсі свою педагогічну місію реалізовували здебільшого жінки.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>