Як «коня» не застрахуй...

28.03.2008

«УМ» повідомляла про бажання попереднього керівництва МВС ввести з 1 січня 2008 року тотальний контроль водіїв на наявність страхових полісів. Завадити цьому вдалося Асоціації страхувальників України, яка звернулася до нового керманича МВС Юрія Луценка з проханням відмовитися від корупційного залучення ДАІ до обслуговування комерційних інтересів страхових компаній. Три місяці тому АСУ стверджувала, що страховики просто хочуть змусити 10–мільйонну армію водіїв платити їм близько 2,5 мільярда гривень щорічно.

Не сталося. Новий керівник Департаменту ДАІ МВС Сергій Коломієць зазначав на початку року, що навмисно зупиняти водіїв через відсутність страхового стікера його підлеглі не будуть. Усе ж таки автострахування (КАСКО) не є обов’язковим для водія. Застрахувати власного «залізного коня» кожен може лише за бажанням. Натомість не зменшилися апетити страховиків, які усе ще не відмовилися від бажання надприбутків від всеохоплюючих зборів коштів. При цьому аж ніяк не гарантують власнику авто, що в разі ДТП йому відшкодують повну суму збитків. Головне – щоб той регулярно платив за своє КАСКО.

Яскравий приклад навів «УМ» киянин Денис Іванов, який уже кілька місяців судиться з СК «ПроСТО», клієнтом якої він був. Півроку тому він потрапив у ДТП, внаслідок якого його машина згоріла. Але страхова компанія відмовилася виплачувати компенсацію у повному обсязі, посилаючись на результати незалежної експертизи. За словами Дениса Іванова, коли він приніс усі потрібні документи, страховики сказали, що відшкодують йому лише половину вартості автівки, бо він... ще може продати цей автомобіль! Мовляв, половина — теж непогано. Радійте, пане Іванов! Від досвідчених юристів киянин почув, що навіть якщо його позов до страховиків Феміда задовольнить, повернути гроші буде дуже проблематично. І таких випадків — тисячі.

Причина — сьогодні страховики намагаються максимально зменшити компенсації за договорами страхування. Але ж установка на невиплату страхових полісів підриває довіру українців до всіх без винятку різновидів страхування. Як зазначає директор юридичної фірми Петро Салашій, великі компанії мають більше фінансових можливостей для виплат своїм клієнтам сум за збитки, а для маленької компанії така виплата відчутно б’є по кишені. «Тому для них головне — щоб їм сплачували до виникнення страхового випадку, а потім — це вже діло третє», — підсумовує юрист.

За даними газети «Дзеркало тижня», доступність автокредитування призвела до того, що на дорогах з’явилося безліч водіїв–новачків, що не могло не позначитися на умовах страхування. Так, якщо десять років тому тариф становив 9—11% страхової суми, то згодом він знизився до 4—6%. Тоді як, за оцінками експертів Ліги страхових організацій, в Україні оптимальний тариф, який дає страховій компанії змогу покрити операційні витрати на КАСКО, становить 6—7% вартості машини. Попри це, третина страхових компаній тарифи вперто занижує.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>