«Повірте: до мене тут була руїна!»

27.03.2008
«Повірте: до мене тут була руїна!»

Ні Президента, ні Голови Верховної Ради в залі засідань Кабміну вчора не було. Напередодні Юлія Володимирівна утрималася від поїздки разом із главою держави та спікером до Ялти, на засідання Національної ради із взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування. І пояснила: часу, мовляв, хронічно не вистачає, готуюся до звітного засідання Кабміну. Навіть пам’ятне деревце з табличкою «Прем’єр–міністр» за неї садила секретар РНБО Раїса Богатирьова...

У середу часу, мабуть, не вистачило в керівників двох інших гілок влади.

 

Милий, ніжний, ласкавий Камбін...

Та що там, влада! Щире запрошення Прем’єрки розділити радість і спільно відзначити сто днів ударної роботи зігнорували навіть лідери опозиції. І регіонали, і комуністи представили своїх «других номерів» та штатних спікерів, які в міру власної компетентності стримано криткували Юлію Володимирівну. Колишній перший віце–прем’єр Микола Азаров, зайшовши до зали із запізненням, хвильку подумав і вирішив зайняти не відведене для нього місце, а стіл із табличкою «Віктор Янукович».

Але багато порожніх місць у залі, які дуже оперативно зайняли журналісти, не збентежили главу уряду. Як добрий актор, який віддається своїй ролі на всі сто відсотків навіть у напівпорожній залі, Юлія Тимошенко врочисто стала біля трибуни і добру годину розповідала народові про приголомшливі перемоги свого кабінету.

«Уперше в Україну прийшов монолітний, я би сказала, красивий уряд. У нас жодного дня немає затримки», — скромно розпочала Прем’єр у шикарному білому платті, детально розповідаючи, як сильно вона пишається кожним своїм міністром.

Своїм, тільки своїм і нічиїм більше досягненням Юлія Тимошенко вважає вступ України до Світової організації торгівлі. «Це той крок, який багато років не міг зробити жоден уряд», — Прем’єр звела 13–річний шлях усієї нашої країни до одного дня, який, власне кажучи, і припав на її урядування. Натомість переговорний процес про створення зони вільної торгівлі з ЄС, який тільки–но стартував, і кінця якого ще не видно, Юлія Володимирівна також вважає власною заслугою. Подібна безапеляційність викликала «шпильку» з боку першого заступника глави секретаріату Президента Олександра Шлапака, який зізнався, що ця та деякі інши заяви лідера БЮТ у нього «різонули слух». Крім того, фракцію Блоку Юлії Тимошенко свого часу активно голосувала проти «сотівських» законопроектів.

А тепер — слайди!

Але, якщо авторство членства України у міжнародних організаціях — категорія емоційна, то напористе висвітлення власних перемог в економіці породило багато запитань. Зокрема в тих пунктах, де Прем’єр або недоговорювала, або називала інші цифри, ніж переважна більшість експертів.

Скажімо, Юлія Тимошенко вважає, що зростання ВВП в лютому становило 6,7%. Тоді коли економісти оперують дещо меншою цифрою — 4,9%, і при цьому наголошують, що темпи зростання промислового виробництва при нинішньому уряді — щоправда, з об’єктивних причин — скоротилися на третину. Присутнім у залі Прем’єр демонструвала чудово зроблені, яскраві, барвисті слайди. «Ви бачите, яке радикальне падіння відбулося за останні місяці роботи попереднього уряду, і бачите, що зробив наш уряд нашою грамотною економічною політикою», — такими фразами Юлія Володимирівна супроводжувала майже кожну зміну кадру.

За словами Прем’єра, тоді як уряд Януковича зростання валового продукту організовував за допомогою оптової торгівлі і напівкримінальних схем, Юлія Тимошенко підняла на ноги легку промисловість (приріст 9,5%), виробництво харчових продуктів (у 2007–му було різке падіння, а нині стрибок на 10%), виготовлення будівельних матеріалів (було 8%, стало майже 35%). «Я можу продемонструвати вам металургійне виробництво, тенденції абсолютного падіння змінені на тенденції зростання. Ви бачите, наскільки це відрізняється від того, що робив попередній уряд», — щиро посміхалася ораторка.

Тут сталося перше пробуксовування. Так, за даними експертів, ситуація виглядає трохи по–іншому. Через проблеми із забезпеченням підприємств залізною рудою та зупинки заводських агрегатів на профілактику і ремонт обсяги виробництва готових металургійних виробів у січні зменшилися на 2,4%. Тоді як у січні минулого року (за Януковича) вони зросли майже на 20%. Перспективи для української металургії також не райдужні — за кордоном зменшується попит на цю продукцію.

«Окремо хочу сказати про сільське господарство. Ми з вами очікуємо врожай, про який за попередні періоди ми навіть мріяти не могли. У нас міністр аграрного виробництва сидить посміхаться, тому що, за його таємними оптимістичними оцінками, ми зберемо до 50 мільйонів тонн зерна», — Юлія Володимирівна сміливо заглядала у майбутнє. Утім, аграрні експерти такого супероптимізму не поділять. Так, за їхніми оцінками, Україна і справді може зібрати на 8—9 мільйонів тонн більше зерна — до 38—39 мільйонів: за абсолютно сприятливих умов у нинішньому році. А звідки візьмуться ще 11—12 мільйонів тонн, селянам невідомо. Крім того, за останні місяці сільське господарство дало нульовий приріст.

«Ми свою роботу знаємо...»

Інфляцію, з якою нині доводиться боротися Юлії Володимирівні, їй і справді «подарували» попередники та світовий ринок, у який інтегрується наша держава. «17% за рік — це абсолюний рекорд у країнах Європи», — бідкалася вона. І тут Прем’єр була чесною. З одного боку, знецінення грошей, яке вимірюється двозначною цифрою, у розвинених країнах уже не знайдете. З іншого боку, вартість, скажімо, соняшникової олії зросла у цілому світі — у Китаї, наприклад, майже на 40%. Тобто наш ринок, хоча й із випередженням (у нас олія подорожчала на 70%), але паралельно зі світовим. Схожа ситуація і з цукром, кавою та іншою сировиною.

Проте Юлія Володимирівна не сказала головного — що саме вона збирається робити, аби запобігти інфляції? А ситуація у нас складається більше ніж тривожна: за січень–лютий ціни підстрибнули на 5,7%, за три місяці знецінення гривні може сягнути восьми відсотків! «Нам сьогодні півроку потрібно, щоби поставити інфляційні процеси в межі запланованих нами планів», — «з’їхала» з теми Прем’єр, залишивши присутніх у залі вгадувати її подальші дії: чи український уряд планує вводити суворі монетарні та інші обмеження, які пригальмують інфляцію і заодно стримають ріст економіки, чи економіці дадуть право на життя, а разом із виплатами «розгонять» маховик знецінення грошей? Бо якби був третій варіант, про нього б нам учора повідомили.

Реальна заробітна плата в нас зросла. На скільки точно, сказати важко. Юлія Володимирівна вважає, що на двадцять три відсотки, а експерти — на чотирнадцять. Але ці «зайві» гроші, разом із тисячею гривень вкладникам «Ощадбанку», знову ж таки роздмухують полум’я інфляції. Цікаво, що Прем’єр чи не вперше щиро зізналася — через гальмування приватизації з боку різних нехороших діячів грошей на повернення вкладів невдовзі може не виявитися. «Я не хочу зараз говорити, які це особи і якими методами руйнують приватизацію», — гнівно виголосила Юлія Тимошенко, додавши, що вже найближчим часом вона може назвати прізвища людей, які саботують продаж підприємств.

«Такі уряди, як наш, кожен день до влади не приходять. Це є надбання багатодесятилітньої боротьби демократичних сил в Україні», — з неперевершеною скромністю підвела риску Юлія Володимирівна під усім, що зроблено за термін її керування.

Немає в нас такого міністра

Микола Азаров, який під час засідання вийшов на хвилину до журналістів, був дуже обурений тією наполегливістю, з якою їхній кабінет звинувачують у всіх можливих гріхах. Натомість, на його думку, економічні результати перших місяців 2007 року були кращими, ніж 2008–го. «Якби вони (уряд Тимошенко. — Авт.) прийняли пусту казну, то як можна було б з першого січня виплачувати по тисячі гривень і піднімати всі соцпараметри?!» — Микола Янович аж почервонів від обурення, нагадавши, що на казначейському рахунку вони залишили наступникам дванадцять мільярдів гривень.

Прес–служба Юлії Тимошенко подібне вільнодумство вирішила присікати на корню: журналістів, які в кулуарах слухали колишнього першого віце–прем’єра, назад до зали засідань не впускали. «Це неетично! Ви прийшли сюди на Азарова чи на Юлію Володимирівну?!!» — гнівно запитувала дама, затуляючи грудьми вхід. Ззаду її прикривав досвідчений, дуже ввічливий охоронець, який ніяковів від своєї дивної ролі: «Ну, будь ласка, зупиніться! Я не хочу сьогодні втратити роботу...».

 

НА КОНТРОЛІ
Президент — Прем’єру: час упорядкувати бюджет!

Віктор Ющенко запропонував керівникові Кабміну найкращий, на його думку, засіб від інфляції: негайно ухвалити зміни і доповнення до державного бюджету. Оскільки документ, «який ми прийняли у грудні 2007 року, бюджет, над яким не в силах були, безумовно, серйозно попрацювати, виходячи з того, що часу було недостатньо». Глава держави нагадав, що у березні спливає час, коли уряд мав надіслати свої пропозиції до парламенту.

«Коли ми говоримо, що робити для того, щоб справитися із цим викликом, а я по–іншому не можу сказати, коли за два місяці вибирається 60% річної інфляції, то очевидно, що питання втратило контроль», — сказав Президент. Тим часом Юлія Тимошенко заявила — до затвердження у Верховній Раді програми уряду вона не має наміру вносити зміни до бюджету.