Яловича тушонка — як мумія фараона

04.02.2004

      Уже призабулися часи, коли український споживчий ринок вгинався від так званих імпортних м'ясних консервів у жерстяних банках з яскравими глянцевими етикетками. Тоді під виглядом першокласної тушкованої свинини, яловичини та індичатини покупцям підсовували якусь суміш зі шкіри, хрящів та інших важких для перетравлення відходів. Та приклад безсовісних закордонних м'ясоділків виявився заразливим.

      У завмерлих цехах колишнього консервного заводу, розташованого на околиці Коломиї, у грудні минулого року несподівано закипіла робота. Її організували власники місцевої приватної фірми, яка займалася переробкою м'ясо-ковбасної продукції. Найняті на час реалізації «проекту» люди в антисанітарних умовах перекип'ячували яловичину тушковану, аби дати їй «друге життя». Як з'ясували працівники підрозділу боротьби з економічною злочинністю міськвідділу міліції, коломийські м'ясобізнесмени уклали угоду зі своїми полтавськими колегами-приватниками на закупівлю 79 200 банок тушкованої яловичини, 5-річний термін зберігання якої закінчувався через 10 днів. Після маніпуляцій із розконсервуванням тушкованого м'яса, кип'ятінням і повторним законсервуванням на банках мала з'явитися нова етикетка, яка засвідчувала появу на світ продукції «вищого гатунку», виготовленої в лютому 2004 року. Ризикована оборудка обіцяла солідний прибуток, оскільки коломияни закуповували тушонку по 3,5 гривні за банку, а відпускати оптовикам збиралися майже по 10 гривень.

      Однак реалізувати масштабну аферу не вдалося. За словами заступника начальника Коломийського міськвідділу внутрішніх справ Дмитра Федюка, на час перевірки в цеху вже встигли перефасувати 11 тисяч консервних банок, ще 68 тисяч жерстянок очікували «омолодження».

      Після оперативників за роботу взялися слідчі, фахівці санепідемстанції та ветеринарної служби. Від їхніх висновків залежатимуть строки покарання тих, хто продовжував термін придатності консервів, наражаючи на небезпеку здоров'я та життя співвітчизників.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>