«Бориспіль» випустить не всіх

      Минулого року під час перебування у Вашингтоні д-у-у-уже виcoкопоставлений урядовець із Києва взявся розпитувати в одноплемінника, що вже мешкає у Штатах, як можна дозволу на це добитися якомога швидше. А на запитання співрозмовника, з чим пов'язана така необхідність, відповів: «Ти ж розумієш, як Ющенко стане Президентом, мені в Україні залишатися не можна».

      Утім справа не в Ющенку. Він, зрештою, людина не мстива. До речі, саме це дало підстави В'ячеславу Піховшеку за «чаркою кави» самозаспокоїти себе у вузькому колі колег: «Ющенко — гуманний, він пробачить». «Зате ми не пробачимо!» — заочно поправили епіцентрівського ментора з команди В. Ю. Але мова не про Піховшека та ще двох «рицарів» кілерського телеордену Джангірова та Корчинського (їхня приналежність до журналістської спільноти — велике питання, бо те, що вони роблять, — це не журналістика).

      Ідеться про їхніх хазяїв, замовників бруду, що геть занапастив голубі екрани. Деяким олігархам за заподіяне в Україні, за пограбування України і українського народу не уникнути відповідальності. Перед судом незалежним, а не нинішнім, підвладним. Тому й стає в їхньому середовищі дедалі актуальнішою тема еміграції, а точніше б сказати — втечі за кордон, у країни, де можна заховатися від правосуддя. І припікає олігархам та їхнім союзникам у владі недарма. Показав же досвід Грузії: змотатися змогли не всі.

       «Пошук відьом» тут ні до чого. І навіть численним депутатам із фінансовими грішками, що вляпалися у всі можливі й неможливі брудні правові порушення в рамках парламентської більшості, очевидно ж, занадто хвилюватися не варто. Хоча задуматися, вочевидь, не зайве. Ну й кому, мабуть, точно пощастить із гарантіями безпеки — так це гаранту. Статус принаймні дуже дозволяє на це сподіватися...

Віра СВІТЛИЧНА.