Шведський Остерзунд українська збірна залишила з гарним настроєм, приємними спогадами й пригорщею медалей. Цьогорічний улов наших біатлоністів (точніше, біатлоністок) — найкращий за останні дев’ять років: дві «бронзи» і командне «срібло».
У заключні два дні світової першості нагороди розігрували у двох видах програми — гонка з масовим стартом та естафета. Звикнувши до «бронзових» результатів Оксани Хвостенко, високих результатів у мас–старті ми очікували знову від неї. Проте змазавши по разу на кожному з чотирьох вогневих рубежів, наша лідерка не втрутилася у розподіл медалей. Утім посперечатися за місце на п’єдесталі в нашій команді є кому й крім Оксани.
Вікторія Семеренко, відмотавши штрафну 150–метрівку, на останнє коло пішла з другим часом, програючи німкені Нойнер якісь дві десятих секунди. Звісно, про гонитву за реактивною Магдаленою не йшлося, але сподівання на медальний фініш жевріли. Горіти вони не могли — всього на секунду–півтори позаду бігли дуже швидкі росіянка Юр’єва й норвежка Бергер. Побоювання виправдалися — переслідувачки перегнали українку. Тора Бергер, яка в усіх гонках чемпіонату світу фінішувала четвертою, взагалі зважилася на зухвалий вчинок — спробувала перегнати саму Нойнер! Однак Лєна, яка в Остерзунді піднімалася на п’єдестал лише в міксті, сенсації не допустила. Наша Віта стала четвертою.
Досить рівний виступ в Остерзунді сестер Семеренко й Оксани Хвостенко неабияк обнадіював перед естафетою. Оптимізму додав вдалий початок Оксани Яковлєвої. Нарешті вона прискорилася — показала на своєму етапі сьомий показник ходом. Віта, яка у Швеції демонструє найвищу швидкість серед українок, вивела команду на другу позицію. Затрималася вона на останній стрільбі — п’яту мішень закрила тільки з допомогою двох додаткових патронів. Проте, поки домчала до фінішу, збільшила відрив від італійки з 10 до 15 секунд.
Валентина «завдяки» двом додатковим патронам спочатку підпустила, а потім дозволила себе обігнати словенці Грудічек–Равнікар. Однак свій етап близнючка таки закінчила другою, випередивши словенську приму на останніх метрах. Першими ж незмінно бігли німкені. Навіть попри коло штрафу, Нойнер не втратила лідерства на третьому етапі.
Як і належить лідеру, Хвостенко зробила свою справу. Завдяки фантастично швидкій і бездоганній стрільбі вона скоротила відставання від Каті Вільгельм на 35 (!) секунд, залишивши цілу хвилину переваги над потенційно–теоретичними конкурентками. До речі, на своєму етапі Оксана відпрацювала на вогневих рубежах із першим показником оперативності.
Невдахами естафетної гонки стали росіянки. Через поламку гвинтівки Ахатова на другому етапі провела на стрільбищі понад дві хвилини. Але надалі російські біатлоністки примудрилися піднятися з 14–го місця аж на третє. Проте змучена Катерина Юр’єва програла фінішний відрізок француженці Сандрін Байї, задовольнившись четвертою позицією.
Прекрасно розпочалося для українців і чоловіче квартетне змагання. В’ячеслав Деркач, продемонструвавши бездоганні снайперські здібності, які стали рекордними для всіх першоетапників, передав естафету третій. Та розвинути успіх капітана Олексію Айдарову, м’яко кажучи, не вдалося. На стійці він не впорався з однією мішенню, навіть використавши всі додаткові патрони — коло штрафу й десята позиція. Не вдалося підняти команду й Олександру Біланенку, який відіграні на стрільбищі позиції втрачав на дистанції. Тож Андрій Дериземля так і фінішувавши десятим. А перемогли тут росіяни, яких витягнув Дмитро Ярошенко.
До елітної гонки, мас–старту, потрапило двоє наших співвітчизників — Дериземля й Деркач. Із чистою стрільбою вони відпрацювали чверть дистанції, йдучи поряд: капітан — 11–й, за ним — Андрій. Надалі Дериземля прискорився. Результат — супершвидкість (четвертий на другому колі з усіх 30 учасників) і дві незакриті мішені, тобто 300 метрів штрафу. Більше Андрій не «мазав». Зате настала черга В’ячеслава, який після третього й четвертого вогневих рубежів відмотував по два кола. По дорозі до фінішу Андрія випередив швед Бйорн Феррі, який напередодні публічно заявив, що підозрює українця й білоруса Валіулліна у вживанні допінгу. Ну не може повірити господар траси в те, що іноді поступається цим біатлоністам.
За чемпіонський титул Бйорндален знову змагався зі Свендсеном. І другий Оле–Ейнар обігнав першого буквально за кілька метрів до фінішу! Здалося, ветеран просто не очікував такої прудкості від свого «спадкоємця»...
У неділю ввечері наша збірна автобусом вирушила до Стокгольма, звідки літаком учора дісталася Чехії. Тут, у Новому Мєсті, завтра стартує чемпіонат Європи. За словами головного тренера Євгена Колупаєва, вдало виступити на цьому менш представницькому старті — стратегічне завдання українців, адже медалісти протягом року матимуть від держави преміальні.
Як вітали Віту
Віце–чемпіонка світу в естафеті Вікторія Семеренко в інтерв’ю «Україні молодій» поділилася своїми враженнями від останніх гонок
— Віто, в мас–старті ви несподівано для багатьох фінішували впритул до п’єдесталу. За що більше хвилювалися перед цим стартом — за хід чи стрільбу?
— Єдине, про що я думала, — не фінішувати останньою. Мені пригадався Обергоф, коли я перетнула фінішну лінію 30–ю. Це єдина гонка в моїй кар’єрі, коли всі суперниці були попереду мене. Соромно згадувати. Тож я старалася, аби та історія не повторилася.
— Вирушаючи на останнє коло, ви знали, що Бергер і Юр’єва «сидять на хвості»?
— Так, я встигла кинути оком на їхні мішені й зрозуміла, що доведеться неабияк опиратися. На жаль, не вийшло. Бачивши перед собою тільки спину Нойнер, я аж затремтіла: «Невже я йду другою?» Може, психологічно не впоралася з цим здивуванням і навіть страхом, тому й не втримала медаль. Я щодуху гналася за суперницями, але сил забракло. Не останню роль відіграла тут і моя застуда, яка ослабила організм. Після фінішу Катерина Юр’єва підійшла до мене й сказала: «Ти молодець! Я ледве втекла від тебе!»
— Ви засмутилися, що фінішували лише за три секунди від нагороди?
— Навпаки, четверте місце — це дуже високий результат. Хоча, звісно, було трохи шкода залишатися без медалі. Тож на естафету налаштувалася дуже рішуче, по–бойовому: «Це остання гонка — треба все витерпіти, перебороти втому й довести, що ти можеш».
— Так хотіли реваншуватися за мас–старт?
— Авжеж. Перед початком гонки я точно знала, що в нас буде медаль (щоправда, думала про бронзову). Хочете вірте, хочете ні, але я передбачила й обидві нагороди Оксани Хвостенко. Бог є на світі — ми таки піднялися на п’єдестал. Наш срібний результат став несподіванкою для німкень, білорусок, росіянок, але вони щиро вітали нас. Вважаю, могли б поборотися і за «золото», якби ми з сестрою не використали по два додаткові патрони. Утім я й досі не можу повірити, що ми стали призерками чемпіонату світу.
— Ви не впоралися з останньою мішенню через нервове напруження?
— Цілячись у п’ятий кружечок, я подумки вже була на трасі. «Прокинулася» після першого додаткового патрона, подумавши: от, штрафного кола тільки ще бракувало…
— Яку гонку простіше бігти — особисту чи естафету?
— Для мене це не має особливого значення. На кожен вид програми я виходжу боротися, поспішаючи до нагороди. Кожна гонка тяжка, легко не буває на жодній із дистанцій. Проте час відпочити буде вже після 18 березня, коли закінчується сезон.
З іншого боку, навіть не хочеться, щоб цей змагальний рік завершувався, адже я ще не стояла на першій сходинці п’єдесталу!
Чемпіонат світу. Остерзунд (Швеція)
Жінки. Мас–старт (12,5 км).
1. Нойнер (Німеччина) — 39 хв. 36,5 сек. (4 промахи). 2. Бергер (Норвегія) — відставання 3 сек. (1). 3. Юр’єва (Росія) — +29,5 (2). 4. Семеренко Вік. — + 33,6 (1)... 18. Семеренко Вал. — + 1.53,6 (4)... 21. Хвостенко (всі — Україна) — + 2.15,5 (4)...
Естафета (4х6 км). 1. Німеччина — 1 год. 10 хв. 12,6 сек. (1 штрафне коло; 9 додаткових патронів).
2. Україна — +30,9 (0; 4). 3. Франція — +1.35,7 (2; 13)...
Чоловіки. Мас–старт (15 км).
1. Свендсен — 36.12,6 (1). 2. Бйорндален (обидва — Норвегія) — +0,4 (1). 3. Чудов (Росія) — +24,9 (3)... 10. Дериземля — +1.38,7 (2)... 24. Деркач (обидва — Україна) — +2.30,7 (4)...
Естафета (4х7,5 км). 1. Росія — 1:21.00,7 (0; 5). 2. Норвегія — + 49,2 (0; 7). 3. Німеччина — + 1.42,5 (2; 14)... 10. Україна — + 4.47,9 (1; 11)...
Країни–медалісти ЧС–2008
«З» «С» «Б»
1. Німеччина 5 1 2
2. Норвегія 3 5 1
3. Росія 3 3 5
4. Україна 0 1 2
5. Білорусь 0 1 0
6. Франція 0 0 1
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>
На початку заплутані, але тепер зрозумілі й прогнозовані, нинішні чемпіонські перегони в УПЛ зберігають усе менше інтриги. >>
Неймовірна перемога українських пара волейболістів здобувалась у боротьбі з 7-ма іншими країнами-претендентками на путівку до Парижу, але рівним українцям не було! >>
Коли без мінімального спротиву команді вдається подолати регулярний чемпіонат і так само легко продовжити рухатися й у серії «плей-оф», може здатися, що й кінцівка сезону виглядатиме для неї так само легко. >>
Під час кожного чемпіонату країни, напевно, головне, чого прагнуть шанувальники футболу, — це побачити справжні чемпіонські перегони. >>
Після двох поспіль хардових «тисячників» — в Індіан-Веллсі та Маямі — найсильніші тенісистки світу почали підготовку до «Ролан Гарроса», відкривши турніром серії WTA 500 у Чарльстоні ґрунтову частину сезону. >>
