Американські вчені виявили ділянку мозку, що відповідає за емоційну складову морально–етичних оцінок. Виявляється, що пацієнти з двосторонніми ураженнями вентромедіальної префронтальної кори головного мозку (ВМПК) при рішенні складних моральних дилем керуються лише своїм розумом, тоді як у здорових людей важливу роль у цьому відіграють емоції. Відомо, що згаданий відділ мозку здійснює емоційну оцінку сенсорної інформації, яка потрапляє в мозок, особливо тієї, що має «соціальне» забарвлення. Так, наприклад, «піддослідні» пацієнти не побачили різниці між убивством, яке здійснюється заочно (наприклад, шляхом натиснення кнопки) і вчиненим власноруч, тоді як здоровим людям така різниця видається величезною. Чудово розрізняючи добро і зло на свідомому рівні, такі пацієнти не здатні до співчуття і не знають, що таке почуття провини. ВМПК також регулює емоційні реакції організму (наприклад, прискорення пульсу при погляді на фотографію, яка зображує чиїсь страждання).
Відкриття американських психологів і нейробіологів щодо виявлення біологічних основ найскладніших аспектів людської психіки стало, певною мірою, сенсацією, пише журнал Nature. Адже раніше вважалося, що мораль людини є наслідком закладених у дитинстві уявлень про добро і зло. Однак протягом останніх років учені з’ясували, що моральні оцінки мають не лише раціональну, а й емоційну природу. Наприклад, різноманітні порушення в емоційній сфері часто супроводжуються змінами уявлень про мораль.
Пацієнти зі згаданим ураженням головного мозку (ВМПК) були неодноразово обстежені кваліфікованими психологами і невропатологами. З’ясувалося, що у всіх збережені нормальний рівень інтелекту, пам’ять і емоційний фон (тобто не виявлено якихось патологічних коливань настрою). Проте у кожного з них було зафіксовано різко знижену здатність до співчуття. Наприклад, вони майже не реагували (на фізіологічному рівні) на «емоційно навантажені» картинки, де було зображено різноманітні катастрофи, покалічених людей тощо. Більше того, всі ці пацієнти нездатні відчувати сором і провину. При цьому на свідомому рівні вони чудово розуміють, що добре, а що погано, тобто прийняті суспільні й моральні норми поведінки їм чудово відомі.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
