Вентиль не закрутять

Гра на нервах між Києвом і Москвою вчора, схоже, закінчилася. Приз за розв’язання суперечки отримує Президент Ющенко.

Напередодні «Газпром» знову переніс «час ікс» — момент, коли мозоляста рука у спецівці перекриє кран на трубі, якою надходить до нас блакитне паливо. Спочатку російські газовики погрожували, що це станеться вчора о 10.00, потім перенесли час «покарання» на 18.00 за московським часом. День «відпочинку» нам подарували як презент Президентові Ющенку, котрий саме вчора прибув до Росії з візитом. А, можливо, вечірка з нагоди 15–ліття компанії, яка «гуділа» напередодні, видалася настільки феєричною, що першим особам «Газпрому» просто не хотілося брати до голови якісь нікчемні півмільярда українського боргу.

Поки керівництво газового монополіста у Москві споживало делікатеси у супроводі британських монстрів року «Діп Перпл», Тіни Тернер та російських зірок, український Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко зробила відчутний крок назад у своїй боротьбі з посередницькими структурами. Ще кілька днів тому вона рішуче заявляла, що компанію «Росукренерго», яка зловживає тіньовими схемами, її уряд витіснить з ринку у небуття. Але у розпал конфлікту Прем’єрка змінила свою точку зору. «Ми пропонуємо з першого січня 2008 року перейти хоча би на одного посередника — «Росукренер­го», прибравши «Укргаз–Енерго», який нічого не робить, а тільки перекладає папери і ставить печатки, беручи з України зайві гроші», — пішла на «мирову» Юлія Володимирівна.

Прес–служба Кабміну вирішила, що для росіян цього буде достатньо (саме російська сторона упродовж тривалого часу наполягала на існуванні посередника — Авт.), і оприлюднила заяву: із «Газпромом», мов­ляв, проблему владнали, залишилися тільки технічні деталі. Однак офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов мав дещо іншу думку: «Переговори не завершені. Ніяких домов­леностей немає, ніяких результатів немає. Єдине, що ми можемо сказати, це те, що ми даємо українській стороні відстрочку».

Учора в Москві тривали і переговори лідерів двох держав, і керівників «Газпрому» та «Нафтогазу України». «Росія й Україна домовилися про поставки газу», — повідомив Володимир Путін на підсумковій прес–конференції. Причому умови можна вважати вийграшними для Києва. Адже йдеться про погашення боргу за ціною минулого року (179,5 долара) і створення робочої групи, яка повинна напрацювати варіанти організації «більш прямих і прозорих відносин у справі організації газового ринку» (слова Віктора Ющенка). На папері «Газпром» має закріпити компроміс сьогодні.

* * *

До речі, за подіями навколо російського газу в Україні уважно стежать і за океаном. Представник Держдепартаменту США Шон Маккормак сказав, що Америка чекає, чим завершаться переговори, і повідомив, що втручатися у них офіційний Вашингтон не буде. Утім США мають свою думку про справжні причини газової кризи між Україною та Росією: американська влада цілком ясно виклала свої погляди на використання комерційних важелів для досягнення якихось політичних цілей.

ЧИЙ ЧЕК?

Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко та її попередники наполегливо з’ясовують, хто саме з них винен у формуванні боргу перед «Газпромом». «У листопаді та грудні нами керував Янукович, тож його команда й спричинила неплатежі», — натякає у своїх виступах Прем’єр. Команда «регіоналів» спростовує ці звинувачення, наводячи факт: за листопад, згідно із правилами, платять до 20 грудня, а за грудень — до 20 січня. У ці числа країною керував уже новий Кабмін.