Рентген чи Пулюй?

02.02.2008
Рентген чи Пулюй?

Іван Пулюй.

31 січня минуло 90 років із дня смерті видатного українського вченого Івана Пулюя (1845—1918). Упродовж десятиліть його ім’я в Україні було в забутті. А проте саме Іван Пулюй був співавтором епохального відкриття Х–променів, які в радянській літературі більше відомі як «рентгенівські». Окрім того, Іван Пулюй увійшов в історію як перший перекладач (спільно з Пантелеймоном Кулішем) Біблії українською мовою зі староєврейської. Ця Біблія була видана у Відні 1903 року Британським заграничним біблійним товариством. Понад 10 років наукову спадщину Пулюя досліджує віце–президент Українського фізичного товариства, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, доктор фізико–математичних наук, професор Василь Шендеровський. Саме до нього «УМ» звернулася з питаннями про «білі плями» в біографії Івана Пулюя.

 

«Мої лампи, мої лампи»

— Василю Андрійовичу, дехто з науковців вважає, що популярність Івана Пулюя роздувають штучно. Мовляв, Рентген першим опублікував повідомлення про відкриття, отже, йому і належить першість. Що ви на це скажете?

— Вважати Рентгена одноосібним відкривачем Х–променів — це помилка. Про Рентгена ми знаємо зі шкільних підручників. Але насправді проблемою дослідження катодних променів наприкінці XIX століття займалося дуже багато вчених. Ми дослідили почасово, хто що зробив на цій ділянці. І сьогодні на 100 відсотків можна сказати, що винахідником цього невидимого проміння є Іван Пулюй. Він ще за 14 років до відкриття 1895 року Рентгеном Х–променів сконструював і запатентував свою лампу, яка давала можливість просвічувати предмети. Якби Рентген не мав лампи Пулюя, то не міг би здійснити своє відкриття, оскільки саме лампа, сконструйована Пулюєм і відома під його іменем, продукувала ці промені. Рентген і Пулюй працювали у Страсбурзі в одному кабінеті і Пулюй подарував Рентгену свої трубки. І тільки на них можна було зробити відкриття. Окрім того, Іван Пулюй дав повне пояснення природи Х–променів. Сьогодні достеменно відомо, що те пояснення, яке давав Рентген, є неправильним. Три повідомлення Рентгена у пресі були просто повідомленнями, а не науковими обґрунтуваннями. Фактично це було роздмухане пресою, бо знімки, які робив Рентген, були невиразними. Натомість Пулюй робив знімки дуже якісні. І таким чином він показав можливість застосування цих знімків у медицині.

І коли Пулюй у своєму листі запитував Рентгена, чи він користувався його лампами, Рентген на цього листа не відповів. Пулюй навіть вигукнув, коли почув про відкриття Рентгена: «Мої лампи, мої лампи!». Фактично Пулюй сконструював і запатентував лампу, на якій було зроблено відкриття. Він дав правильне пояснення природи Х–променів, натомість Рентген цього не зробив. Журналіст того часу Ервін Кіш писав: «Пулюй теж дійшов до цих променів і двадцять років робив із ними досліди, без того, щоб з ними виступити публічно. Під час демонстрації лампи Пулюя ми переконалися в чистоті фотознімків. Натомість фотознімки, зроблені Рентгеном, є неясні й для точного установлення діагнозу в медицині, спеціально для хірургії, не мають великого значення. На дослідницьку роботу професора Рентгена дивилися скептично». Іван Пулюй був добре знайомий з Альбертом Ейнштейном. І Ейнштейн сказав йому: «Іване Павловичу, ви маєте бути горді, що причетні до епохального відкриття. Але яка сила за вами стоїть, яка держава? А за Рентгеном — цілий світ». Чому Рентген увійшов у нашу наукову літературу? Це значною мірою заслуга радянського фізика–академіка Абрама Йоффе — учня Рентгена. Саме Йоффе назвав промені «рентгенівськими», хоча в усьому світі їх називають Х–променями.

— Тобто ви вважаєте, що Іван Пулюй справді є співавтором відкриття Х–променів. Однак про нього дуже довго не було нічого відомо. Чому?

— Фактично про Пулюя ми почали говорити і писати з 1995 року. Тому що за радянських часів робили все, щоб вилучити з підручників згадку про українських учених, які були причетні до видатних винаходів, але з тих чи інших причин виїхали з України. Надто не влаштовувало радянських ідеологів те, що вони не поривали зв’язків із рідною землею, намагалися прислужитися їй. Це була політика замовчування видатних вихідців з України.

«Неблагонадійний» учений

— А чи був шанс в Івана Пулюя працювати в Україні?

— Іван Пулюй мав намір стати викладачем у Львові або в Києві. Однак йому як «неблагонадійному» царська поліція Росії не дала згоди на роботу в Києві. До списку «неблагонадійних» Пулюй був занесений за науково–популярну працю «Про нерухомі зірки і планети». Ця праця була кваліфікована як така, що спрямована проти російської монархії. Іван Пулюй був великим патріотом, і через це в Радянській Україні намагалися викреслити всі згадки про нього. Наведу приклад: у першому виданні Української Радянської Енциклопедії була невеличка стаття про Пулюя, а в другому виданні про нього вже не згадується.

Про тих учених, які працювали чи в США, чи в Європі, намагалися всю інформацію знищити. А тих, які залишалися працювати в Україні, піддавали репресіям, розстрілювали. Якби Пулюй працював у радянській Україні, його чекала б така сама доля. Пулюй написав працю, яка називається «Україна і її міжнародне політичне значення». Він проаналізував, що собою становить Україна в Європі і світі, і зробив висновки, що всі війни в Європі точилися за Україну. Цю працю я навіть надсилав нашому Президентові, тому що її повинні знати сучасні політики.

— Батьки Івана Пулюя хотіли, щоб він став священиком, але він обрав науковий шлях. Це стало причиною його розриву з батьками?

— У 1856 році батьки віддали Пулюя до класичної гімназії в Тернополі. Він закінчив її з відзнакою і, виконуючи волю батьків, з рекомендацією місцевого пароха вступив на теологічний факультет Віденського університету. Водночас як вільний слухач він відвідував природничий факультет, де слухав лекції з фізики, математики та астрономії. Теологічний факультет закінчив із відзнакою 1869 року, але на священика не висвятився — потяг до науки переміг. Батьки були розчарованими, але не могли вплинути на рішення сина продовжувати наукову кар’єру. 1869 року Іван Пулюй записався на фізико–математичну кафедру філософського факультету. 1873 року закінчив університет і почав працювати в ньому асистентом експериментальної фізики.

«Найбільше наше бажання — це вільна Україна»

— Наскільки відомо, Іван Пулюй активно займався громадською діяльністю на користь України?

— Будучи професором Німецької політехніки у Празі, 1884 року Іван Пулюй організовує товариство «Українська громада». Головною метою цієї організації була консолідація українців в єдину політичну націю. В розумінні Пулюя питання національної освіти і культури могло бути розв’язане лише за умови політичної свободи українського народу, лише за умови незалежності Української держави. Саме Пулюй найглибше розумів політику польських і російських кіл, які проводили шовіністичну антиукраїнську пропаганду. Це спонукало до дій, спрямованих на відкриття Українського університету у Львові. Професор Пулюй писав: «Потреба заложення руського університету тим наглійша, бо у Східній Галичині є чотири руські гімназії, отже, і громада руських абітурієнтів росте, котрі, не знавши польської мови, мусять тепер у Львівському університеті слухати викладів на польській мові і в тій мові робити іспити». Своє політичне бачення Пулюй сформулював так: «Найбільше і найважливіше наше бажання, ідея і головна мета наших національних прагнень — це визволена з–під Росії вільна Україна, де не повинно бути жодного пригнобленого і жодного гнобителя, де український нарід після довголітнього рабства вестиме нарешті вільне у всіх напрямках національне життя». Учений також звертає увагу на те, що «в Європі не буде миру до того часу, поки Московщина продовжує володіти Україною та її природними багатствами. Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоєвропейських держав, тому її визволення лежить не лише в інтересах цих держав, але і цілої Європи».

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>