Непродажний Ірванець

19.01.2008

У середу в Мінську пройшла презентація білоруського перекладу книги Олександра Ірванця «Рівне / Ровно». Сам письменник у столицю Білорусі не приїхав — вірус грипу змусив його залишитися в Києві.

Книга Ірванця стала заручницею політичної ситуації. За переклад «Рівне/Ровно» взявся відомий білоруський письменник Уладзімір Арлов. Видання підтримала незалежна Спілка білоруських письменників. А презентація проходила в офісі опозиційної партії БНФ. «Напевне, тому «Рівне / Ровно» не беруть на розповсюдження державні книгарні», — каже Змітер Колос, видавець білоруської версії книги Олександра Ірванця.

До речі, «Рівне/Ровно» в Білорусі вийшло невеликим тиражем — усього 500 примірників. Звісно, проблеми з розповсюдженням і маленький тираж позначилися на якості поліграфії. «Книжка Ір­ван­ця заслуговує твердої обкладинки і хорошої палітурки, а ми змушені видати її в «м’якому» вигляді. Видавнича справа в Білорусі уже давно стала хобі, а не бізнесом», — із жалем констатує Колос.

Білоруські колеги Олек­сандра Ірванця його творчість оцінюють дуже високо. «Роман «Рівне/Ровно» нагадав мені рідне місто Полоцьк, яке ментально поділене на «радянську» і «націоналістичну» частини», — сказав на презентації Уладзімір Арлов. «Ірванець органічно доповнює білоруську літературу, він заповнює ті ніші, які не заповнені нами», — відзначив голова Спілки білоруських письменників Алесь Пашкевич.

Треба відзначити, що переклад творчості Ірванця білоруською — це своєрідна вдячність йому за переклад українською книги Василя Бикова «Ходінці» і Уладзіміра Арлова «Реквієм для бензопилки». До речі, за перекладацьку діяльність Олександра Ірванця було запропоновано прийняти в почесні члени Спілки білоруських письменників і Білоруського ПЕН–клубу.