Жнива під тиском війни і погоди. Як посуха вплинула на врожайність на півдні
Аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох: погода знищує посіви. >>
На обліку у Львівському міському відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань є понад 28 тисяч суб’єктів господарювання – страхувальників, але, на превеликий жаль, в абсолютній більшості з них не створені профспілкові організації й, відповідно, немає ні комісії, ні уповноважених із питань охорони праці. Сьогодні роботодавці турбуються не про створення нормальних робочих місць, а про те, щоб отримати якнайбільш прибутків.
Профспілки мали б більш принципово відстоювати інтереси найманих працівників і від імені трудового колективу при укладанні колективних угод, передбачати заходи щодо покращення техніки безпеки, виробничої санітарії та домагатися їх виконання.
Роботодавці вкрай негативно ставляться до виконання чинного законодавства щодо введення посад інженерів з охорони праці.
Оскільки дієвого громадського контролю за станом охорони праці в суб’єктів господарювання немає, то, відповідно до чинного законодавства, цей контроль мали б здійснювати територіальні й галузеві інспекції Держгірпромнагляду. Але, враховуючи їх малочисельність і велике навантаження на інспекторів, вони теж не в змозі систематично бувати в трудових колективах.
Крім того, статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань» визначено, що страхові експерти з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань також повинні долучатись до цієї справи. В коло їхніх обов’язків входить надання страхувальникам допомоги в навчанні, консультуванні й організації системи охорони праці, веденні пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці, вивченні й поширенні передового досвіду, перевірці стану профілактичної роботи з охорони праці й інших завдань щодо їхньої допомоги. Однак у повному обсязі ця робота не проводиться.
Як приклад, у відділі організації профілактики відділення фонду у м. Львові працює за штатним розкладом усього 4 страхових експерти з охорони праці на 28,7 тис. страхувальників. І як би вони не старалися, але допомогти вони можуть упродовж року не більш як 400 страхувальникам. А щоб допомогти всім, хто стоїть на обліку, їм потрібно близько 70 років.
І не дивно, що при діючій системі державного контролю за станом охорони праці кількість порушень чинного законодавства не зменшується, а навпаки, збільшується.
Роботодавці вважають, що створення нормальних умов праці для їхніх працівників є другорядною справою. Крім того, чинне законодавство не передбачає стимулювання кращих підприємств із зразковою організацією охорони праці і, відповідно, накладання серйозних адміністративних штрафів на тих роботодавців, які зневажливо ставляться до цієї відповідальної справи й постійно допускають випадки виробничого травматизму. Практично левову частку страхових коштів, що надходять із підприємств і організацій ми витрачаємо на виплату потерпілим на тих підприємствах, де безвідповідально ставляться до питань охорони праці.
Аграрії з посушливого півдня б’ють на сполох: погода знищує посіви. >>
Указ, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про вихід нашої держави з Оттавської конвенції — міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін, підписав президент України Володимир Зеленський >>
Два кораблі-шукачі мін для посилення безпеки Чорного моря передали Україні Нідерланди та Бельгія. >>
Роботу сучасних комплексів наземного роботизованого очищення територій від вибухонебезпечних предметів, представлених вітчизняними виробниками і міжнародними партнерами, протестували На базі навчально-випробувального комплексу UTTC (Ukrainian Training and Testing Complex). >>
Про виділення 42,5 млн євро на відновлення нового безпечного конфайнменту (арки НБК) на Чорнобильській АЕС, пошкодженого росіянами 14 лютого, оголосили міжнародні партнери. >>
У Києві відбулася важлива зустріч Генерального директора КП «Плесо» В’ячеслава Савицького та віце-президента Національної спілки архітекторів України, професорки Олени Олійник: її основною темою стало питання відновлення екологічного та санітарно-гігієнічного стану річки Либідь — історичної водної а >>