Починалося все, як у казці. Ну майже як у казці. Намагаючись розшукати колишніх однокласників, Аліна зареєструвалася на сайті «Веб–круг». Незабаром вона отримала листа від незнайомця з далекої і таємничої Африки, такого собі містера із доволі популярним прізвищем Джонсон. Уже в перших посланнях він надіслав Аліні своє фото і розповів історію, що розривала душу. Його батька–мільйонера вбили, і він став спадкоємцем цілої купи доларів. Але злодійка–доля змушує його жити в таборі для біженців. Саме статус біженця не дає йому дістатися до грошей. Тож він попросив Аліну стати його іноземним партнером і допомогти забрати ці гроші, перевівши їх спочатку на рахунок дівчини.
Історія неймовірна і при скептичному прочитанні сприймається з недовірою. Якщо батько був мільйонером, то де його неминучі адвокати та фінансові радники, де, зрештою, вся рідня, друзі, знайомі? Чому раптом «біженець» із усього масиву можливих електронних контакторів обирає саме її?.. Утім наша ментальність не спонукає до аналізу, коли включається співчуття. Отож Аліна вирішила допомогти багатієві, який плакав. Тим більше що за ніби нескладну послугу їй була обіцяна чимала винагорода.
Для здійснення допомоги Аліна надіслала свої дані, номер мобільного телефону та, зрозуміло, номер рахунку, на який мали прийти гроші. Після цього їй надали електронну адресу нібито банку, куди вона мала надіслати підтвердження, що є іноземним партнером містера Джонсона. Після цього листа їй ніби ж із банку надіслали підтвердження про мільйони знайомого незнайомця, що зберігаються на батькових рахунках. А ще побажали отримати доручення, що дало б їй право виступати від імені пана Джонсона. І доручення це мало бути завірене — ні багато ні мало — сенегальським резидентським адвокатом. Цей документ просто–таки необхідний, а коштує всього нічого — півтори тисячі доларів. Коли Аліна повідомила, що таких грошей вона не має, африканець зник, не попрощавшись.
«Історія сумчанки Аліни непоодинока, — говорить співробітник Центру громадських зв’язків обласного управління міліції Галина Кожедубова. — Свого часу преса багато писала про нігерійські листи. Цей спам, що розсилався від імені вдови або сина вбитого опального нігерійського диктатора, розповідав про мільйони доларів, які відправник може одержати тільки за допомогою третьої особи, тобто того, хто цей лист одержав. За послугу пропонувалася дуже істотна винагорода. Від посередника для успішного переказу грошей були потрібні незначні — у порівнянні з подальшою вигодою — витрати. Для більшої солідності в переговорах брали участь вдавані пастори, фальшиві адвокати й банкіри з далекої Англії. Але чи й варто говорити, що, одержавши ті незначні гроші, безутішна вдова або син–сирота зникали безвісти? Ця проста й ефективна схема обману дотепер продовжує успішно працювати».
Що ж за проблеми можуть виникнути у довірливої жінки, яка повідомила аферистам свої дані? «Найбільш небезпечно те, що невідомим людям повідомлено номер платіжної картки. Таким чином, фактично отримано доступ до банківського рахунку жінки, — вважає заступник начальника обласного управління державної служби боротьби з економічними злочинами полковник міліції Ігор Власенко. — Пригадую у зв’язку з цим випадок, коли ми затримали місцевого хакера. Він, дізнавшись тільки номер платіжної картки одного американця, за допомогою інтернету знімав з його рахунку досить великі суми... Якби жінка переказала шахраям указані гроші, повернути їх було б практично неможливо. Тому ми рекомендуємо всім користувачам електронної пошти не довіряти повідомленням, що надійшли від невідомих адресатів, не попадатися на вудку «доброзичливців», які використають будь–яку можливість нажитися за чужий рахунок».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
