Лікарям підсолодять життя

Збільшити середню тривалість життя українців на три роки— таку амбітну мету поставив перед собою новий керівник медичної галузі Василь Князевич. Про це міністр розповів лікарям, науковцям, представникам громадських організацій тощо, які зібралися минулої п’ятниці для обговорення медичної складової проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів «Український прорив: для людей, а не для політиків». Доопрацьований проект буде розглянуто на завтрашньому засіданні уряду, а далі — передано для затвердження до Верховної Ради. Якщо все йтиме за планом, уже через п’ять років наші лікарні буде не впізнати...

За три роки — страхова медицина

Мета Василя Князевича, як він сам визнає, досить амбітна. Керівник МОЗу прагне, щоб міністерство виправдало свою назву й почало посправжньому охороняти здоров’я людей, а не лише лікувати хворих. «Охорона здоров’я — це широке поняття, — зазначає міністр. — Починаючи від умов, у яких повинна жити вагітна жінка, і до формування здорового способу життя на всіх рівнях. Зараз ми розробляємо соціальний кошик для вагітної жінки, складаємо її раціон, щоб могла народитися здорова дитина. І це тільки початок».

Проект програми «Український прорив» обіцяє, що протягом п’яти років кожна українська родина матиме власного сімейного лікаря. За словами Василя Князевича, сімейний лікар фактично прийде на зміну дільничному лікареві — фахівцеві, послугами якого сьогодні користуються українці. Причому пацієнти матимуть право самостійно обирати спеціаліста, який у подальшому буде «вести» родину.

Крім того, у проекті прописано: уряд бере на себе зобов’язання щодо запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування. Відтак, у стосунках між лікарем та пацієнтом з’явиться арбітр, який відстоюватиме інтереси пацієнта. Як зазначає Василь Князевич, страхова медицина в Україні має з’явитися через три роки. Чому не швидше? Бо спершу треба розробити всі необхідні нормативні акти й підготувати до реформи медичну галузь, прописати механізм фінасування й узгодити програму на міжгалузевому рівні. А вже потім — знайомити населення з правилами гри та запроваджувати нововведення.

Як привабити лікаря в село?

«Український прорив» також передбачає розвиток сільської медицини (шляхом запровадження програми «Сільський лікар»). Зокрема, кожна сільська амбулаторія та фельдшерськоакушерський пункт отримають необхідні автомобілі. А медичні фахівці, яких направляють на роботу в село, будуть отримувати одноразову грошову допомогу. Щоправда, сьогодні ще невідомо, накільки «важкою» буде ця сума...

Утім ректор Вінницького нацiонального медичного університету імені Пирогова Василь Мороз переконаний, що одноразової допомоги буде недостатньо для того, щоб привабити тямущих медиків для роботи в селі: «Прорив у медичній сфері можна здійснити лише тоді, коли ми зробимо прорив у величині зарплати медиків. І почати треба з сільського лікаря. Якщо нам вдасться за рік удвічі підняти зарплату медикам на селі, там працюватимуть випускники, які поїдуть за цільовим замовленням».

Якщо ж ситуація не зміниться, українців просто нікому буде лікувати, вважає Василь Мороз: «Американські вчені з’ясували, що найризикованіша спеціальність — це спеціальність лікаря. Лікар довше за всіх вчиться — не 5 років, а, як мінімум, 10. Лікар повинен знати більше від решти спеціалістів, бо йдеться про людське життя. У лікаря надзвичайно висока відповідальність за роботу і значні затрати психічної енергії. А відтак — найнижча тривалість життя. А в нас лікарі змушені працювати за копійки...»