Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Тридцять років тому в місті Ужгород у сім'ї Муржів народилося дитя, якого батьки нарекли Шандором. Оточений змалечку музикою, він рано проявив свій абсолютний музичний слух. Це не дивно, бо ще його дід працював головним скрипалем і капельмейстером у герцога. І батько теж чудово грає на скрипці. Хлопчика в 9 років віддали на навчання в Центральну музичну школу при Московській державній консерваторії. Шандору поталанило з педагогом — він навчався у класі професора Ірини Бочкової, під керуванням якої закінчив ще й консерваторію й аспірантуру при ній.
За роки навчання став лауреатом кількох міжнародних конкурсів: імені Паганіні в Генуї, імені Віана де Мота в Португалії, імені Чайковського в Москві, імені Маргарити Лонг і Жака Тібо в Парижі, імені Пабло Сарасате в Мадриді. Його концерти з великим успіхом проходили в Японії, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, де він грав із кращими симфонічними оркестрами.
Для сцени Шандор узяв псевдонім — Граф Муржа. Саме це прізвище з'явилося на афішах Києва, коли він уперше побував із концертом.
Відомий скрипаль Ієгуді Менухін так висловився про нього: «Граф Муржа — чудовий молодий скрипаль, один із кращих у світі. Вперше я познайомився з ним у листопаді 1996 року на конкурсі скрипалів у Парижі. Слухав його із задоволенням. Він народився зі скрипкою в руках, і все прийшло до нього природно — красивий звук, величезний розмах експресії, яка виражена через блискучу техніку. Муржа проявляє розуміння музичних стилів різних епох та володіє їх секретом».
У щирості цих слів слухачі зможуть переконатися завтра, 30 січня, на концерті маестро в Колонному залі імені Лисенка Національної філармонії України. У супроводі Симфонічного оркестру філармонії під орудою Миколи Дядюри Граф Муржа виконає Концерт для скрипки з оркестром ре мажор Бетховена і Концерт для скрипки з оркестром ре мажор Паганіні.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>