Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Майбутньому орендареві запропонували десять тисяч гектарів ріллі у Кам’янко–Дніпровському районі. «Пропозиція солідна, за моїми даними — найбільша в Україні. Принаймні на сьогодні. Тому й інтерес до заходу виявився небувалим», — сказав аграрний віце–«губернатор» Запорізької області Валерій Черкаска.
Заявки кількох десятків потужних агрофірм і фермерських господарств, котрі навіть в українських реаліях не потерпають від фінансового «голоду», судячи з усього, «налякали» районну владу. Відтак до проведення конкурсу були задіяні серйозні експерти–консультанти. Серед них і начальник Запорізького обласного управління земельних ресурсів Дмитро Бабміндра, який, до речі, є співавтором Земельного Кодексу України.
Саме присутність високопосадовців урятувала конкурс від зриву і скандалу, який ініціював перед початком його офіційної процедури один із претендентів на ласий шматок орної землі. В кулуарах мені вдалося з’ясувати, що «скандаліст представляє інтереси агрофірми, яка без сплати податків — проте не без відома податківців! — вже давно користується частиною сільгоспугідь, виставлених на конкурс. А хто без спротиву віддасть майже дармове?».
Попередні результати конкурсу перевершили найоптимістичніші прогнози. В районній раді та держадміністрації сподівалися одержати лише подвійну орендну оплату за землю і поповнити місцевий бюджет на мільйон–півтора гривень. Коли ж члени конкурсної комісії почали розкривати конверти з пропозиціями, то радості землевласників не було меж: усі потенційні орендатори пропонували за 109 ділянок у кілька разів більше, ніж «традиційний» донині мізер у півтора відсотка від нормативно–грошової оцінки землі!
Комісія відібрала два найкращі варіанти: один сільгоспвиробник обіцяє не лише від трьох до п’яти (на зрошуваних землях) відсотків, але й додатковий внесок на суму два мільйони гривень, другий — аж «десятину» від нормативно–грошової оцінки орендованих 10 тисяч гектарів плюс фінансування низки соціальних проектів, в тому числі утримання дитсадка і газифікацію сільської ради у селі Водяному.
Оголошення переможця конкурсу відкладено. «Аби чогось не вийшло», члени комісії вирішили про всяк випадок перевірити платоспроможність обох претендентів і — аж ніяк не зайвий раз — представлені документи. Мова ж про мільйони — суми, якими на селі оперують не так часто. Кому б не віддала перевагу конкурсна комісія — район матиме «залатаний» бюджет, переконаний Валерій Черкаска. Заступник голови ОДА зауважив, що надто довго в сільських районах «не відважуються» наводити лад у земельних питаннях. А це ж чи не основне джерело додаткових фінансів. У Кам’янка–Дніпровській на момент проведення конкурсу мали дефіцит у майже півтора мільйона гривень — і не знали, звідки взяти кошти. А тепер зрозуміли, що за один фактично день річний бюджет можна збільшити на 25—30 відсотків — та ще й зняти з місцевої скарбниці тягар не однієї соціальної проблеми!
Механізм поповнення фінансових ресурсів почали задіювати і в інших сільських районах регіону. В Михайлівці, приміром, «дебютні» 760 тисяч гривень від Запорізького залізорудного комбінату — солідний доважок до бюджету невеличкого району; поступилися ж аграрії лише чотирнадцятьма гектарами землі. І лише тимчасово, на термін оренди.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>