Руслана Лоцман: Бабусина говірка оживає у вустах онуків
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Тарас Прохасько на врученні премії імені Конрада.
У суботу в кафе «Небо» в «PinchukArtCentre» оголосили кращого письменника за версією польського інституту. Переможцем премії імені Конрада і володарем 20 тисяч гривень став іванофранківець Тарас Прохасько.
Літературну премію імені Джозефа Конрада цього року вперше заснував Польський інститут у Києві з нагоди 150–річчя від дня народження знаменитого англійського письменника польського походження з українським корінням. Нинішній рік оголошений ЮНЕСКО Роком Джозефа Конрада. З двадцяти двох письменників, які подали заявки на участь у конкурсі до 31 жовтня, журі в два етапи вибрало трьох фіналістів — знавця ландшафтів Тараса Прохаська, авантюриста Сергія Жадана і мандрівницю Наталку Сняданко. До складу журі ввійшли Юрій Андрухович (Україна), Богуміла Бердиховська (Польща), Олександр Богуцький (Україна), Тамара Гундорова (Україна) і директор Польського інституту в Києві — Єжі Онух (Польща). Андруховича з українських письменників вибрали тому, щоб він не зміг узяти участі в конкурсі і дав шанс поборотися за премію своїм друзям.
«Я не знаю, хто буде переможцем. Юрко Андрухович не міг визначитися зі своїми 10 балами до сьогоднішньої ночі. Лише під ранок переслав результати. Зараз він у Луцьку має концерт, тому переможця будемо оголошувати без нього, — каже Єжи Онух. — Конверти з грішми у мене в кишені, а з прізвищем їхнього власника у посла Польщі в Україні Яцека Ключковського.
Трійка фіналістів сиділа за одним столиком як старі друзі, а не конкуренти, і підписувала книжки, за які їх вибрали у фіналісти. Жадан — «Марадону», видану «Фоліо» у 2007, Сняданко — «Чебрець в молоці», яка вийшла у тому ж видавництві, і Прохасько — «Порт Франківськ» («Лілея–НВ», 2006). Як зазначив Олександр Богуцький, лише Прохасько вбрався у святкову білу сорочку. Мабуть, здогадувався, що перемога за ним. Коли посол оголошував переможця, Прохасько стояв позаду всіх і з кимось мило бесідував.
— Я не можу бути до кінця щасливий, бо відчуваю себе винуватцем перед друзями, — каже Тарас Прохасько і мне в руках диплом імені Джозефа Конрада. — Обіцяю, що буду писати далі.
Жадан і Сняданко сприйняли його перемогу як належне. Адже не головне, хто з них виграв, а головне, що є ще одна премія, яка допомагає письменникам. «Вважаю, що це правильний вибір. Мені до Прохаська ще рости і рости», — каже Наталка після нагородження. «У такій компанії не соромно і програти», — додає Сергій.
П’ять книжок Тараса Прохаська вийшли польською. Йому цікаво писати не про любов і політику, не гострі сюжети, а як добре почуватися у світі і вміти опановувати собою. Каже, що не настільки розумний, аби аналізувати свої твори. «Мій «Порт Франківськ», який тут роздають, і книжкою важко назвати. Це невелика брошура, але якби на десять сторінок була більшою, то від цього тільки втратила б. Є речі, про які треба говорити коротко».
Письменник не мав передчуття перемоги, тому про гроші не думав. «Якщо вони в мене, то поступово витрачатиму їх на моркву і картоплю», — каже переможець.
Наступного року він буде у складі журі і хотів би бачити серед конкурсантів Таню Малярчук і Софійку Андрухович. Каже, не тому, що вони з Франківська, а тому, що добре пишуть.
Премію Конрада українським письменникам вручатимуть кожні два роки. Утім це не єдина ініціатива Польського інституту. Вже з наступного року найкращий український художник отримає премію імені Казиміра Малевича.
Джозеф Конрад — польський письменник, який народився в Україні, а писав англійською. У більшості читачів це ім’я не асоціюється ні з Польщею, ні з Україною. Організатори кажуть, що запровадили цю премію для того, аби пригадати внесок поляка, який є сином української землі, у формування світової культурної спадщини. Детальну розвідку про український період життя Конрада і українські образи в його творах можна прочитати в «УМ» за 6 вересня 2006 року (www.umoloda.kiev.ua/number/748/164/27207/).
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
У далекому 1963 року 9 червня відійшов у засвіти Василь Барвінський - видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, музикознавець, зять науковця-фізика Івана Пулюя (першовідкривача Х-променів), а ще - "ворога народу", який відбув 10 років мордовських таборів (1888-1963). >>
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>