Орда чорних рейдерів у Криму

13.12.2007
Орда чорних рейдерів у Криму

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

11 серпня 2007 року під час рейдерської атаки на протитуберкульозний санаторій «Гірське сонце» в Алупці по–звірячому вбито сторожа Дениса Кузьменка. Йому було 18 років. Осіб, причетних до вбивства, встановлено. Порушено кримінальну справу, але... Не за фактом убивства і навіть не за фактом замаху на вбивство, а за фактом хуліганства. Хоча рейдери були озброєні обрізками арматури, пляшками з «коктейлем Молотова», саперними лопатками. Яке ж тут хуліганство? Швидше, бандитизм у чистому вигляді.

 

Точка зору прокурора

Згідно з матеріалами слідства, група нападників боролася за «власність» ЗАТ «Аспект». Засновником його і ще сорока корпоративно пов’язаних між собою ЗАТ і ТОВ є такий собі Віталій Храмов. Цю піраміду Віктор Шемчук, який був на той час прокурором Криму, 26 липня 2007 року на прес–конференції охарактеризував як структуру, яка «займається... недружнім поглинанням інших підприємств на підставі не зовсім законних або зовсім не законних судових рішень. Сьогодні стоїть питання про те, що група «Аспект» — це організована злочинна група, яка займається рейдерством». І як же треба увірувати у власну безкарність, щоб через 15 днів після такої однозначної публічної заяви прокурора напасти озброєною бандою на санаторій, що є власністю Мінохоронздоров’я України!

Утім як могло бути інакше, якщо кримінальні справи, які щодо цієї групи правоохоронці порушували впродовж останніх чотирьох років за епізодами захоплення державної власності, «чорної» готівки, відшкодування фіктивного ПДВ, биття, підпалів тощо, закінчувалися нічим?

Приклад типового алгоритму діяльності «групи «Аспект». Спочатку контакт із керівником держвласності: у випадку з «Гірським сонцем» — колишнім головлікарем Олександром Жучковим. Подібні контакти, як і взагалі зв’язок із «зовнішнім світом», — турбота Андрія Медякова, найближчого помічника Віталія Храмова, ще одного співзасновника всієї піраміди. «Доспілого» керівника, в даному випадку Олександра Жучкова, приймає в свої обійми інша людина з найближчого оточення Храмова — Сергій Козенко. Формально — директор фірми «Аспект». На цьо­му етапі підписуються договори купівлі–продажу або будь–які інші, суть яких — передача до приватних рук (тому ж «Аспекту») чужого майна. Так, Жучков за безцінь продав, а потім передав «Аспекту» за накладною госпдвір санаторію, будівлю складу з приміщеннями, що примикають до нього. Акт купівлі–продажу, безумовно, незаконний. Про нього ні сном ні духом не відали ні у Фонді держмайна, ні в Мінохоронздоров’я.

Отримавши чужу власність за допомогою сумнівних оборудок, «Аспект» миттєво перекидає її на баланс (як правило,у вигляді статутного внеску) однієї із задіяних у піраміді Храмова фірм. Скажімо, ТОВ «Теркхолдинг». А це підприємство повторює маневр із наступною фірмою консорціуму. Реквізити всіх фірм разом із печатками знаходяться в одному портфелі.

Якщо обдурені власники звертаються до суду, за справу береться ще одна знаменна фігура з підручних Храмова, Віктор Сухобоков. Показово, що всі тяганини в місцевих господарських судах першої інстанції «група «Аспект» запросто виграє. При цьому позови розглядають одні й ті самі судді: С. Чумаченко, М. Гаврилюк, А. Жукова. Власники, що втратили активи (головним чином нерухомість), ясна річ, ідуть далі. Аж до Верховного Суду. Там, угорі, «помилки» кримської Феміди виправляють. Але інколи ця круговерть тягнеться не один і не два роки.

Ряджені

Є в «групі «Аспект» ще одна ланка, без якої всі хитромудрі схеми не працювали б, — це так звана козача сотня «Соболь» на чолі з Вадимом Іловченком. Лідери кримського козацтва відхрещуються від цієї «сотні» руками і ногами, називають їх рядженими. Більшість хлопців Іловченка — безробітні. Їх вербують за мізерну плату, коли планується чергова силова операція. Ядро «сотні» під гаслом боротьби за «слов’янську справу» збирає 40—50 «козаків», і, екіпірувавшись, вона цілком придатна для рейдерських захоплень.

Бійка, що відбулася 11 серпня 2007 року в «Гірському сонці» між «козаками» Іловченка і співробітниками санаторію «Гірське сонце», — далеко не перший інцидент на цьому об’єкті. Секрет безкарності простий — корупція. Храмовські фірми «Канон» і «Аспект» є засновниками «Сімферопольського міського фонду сприяння працівникам служби внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ». І який міліційний слідчий або опер попре проти такої величезної сили? Активи ж консорціуму Храмова тим часом і далі поповнюються. Рахунок іде вже на мільярди гривень. Особливим цинізмом відзначилися наші фігуранти під час атаки на дитячий санаторій «Іскра» в Євпаторії.

Цей санаторій також належить Мінохоронздоров’я. Тут найдосвідченіші лікарі намагаються надати посильну допомогу дітям, що страждають на страшну недугу — дитячий церебральний параліч. Подібні оздоровниці в Криму не займали навіть фашисти в період окупації півострова. У 2003 році колишній головлікар санаторію «Іскра» Олександр Тихоненко продав фірмі «Аспект» котельну, пральню, трансформаторну підстанцію за 3,5 тисячі гривень, хоча її балансова вартість становила 597 тисяч. Природно, Мінохоронздоров’я і Фонд держмайна нічого про цю оборудку не знали. Новий керівник «Іскри» Артур Слюсаренко махінації розкрив. Верховний Суд України визнав недійсним договір купівлі–продажу, зобов’язавши фірму «Аспект» повернути все. Але нерухомість «Іскри» через ТОВ «Промхолдинг» перейшла до ЗАТ «Канон». Щоб повернути майно, «Іскрі» належить пересудитися з усіма кишеньковими фірмами «групи «Аспект». Враховуючи швидкість, з якою виконує свої функції вітчизняне правосуддя, і швидкість, із якою рейдери ведуть свої карусельні ігри, у державної оздоровниці є шанс опинитися біля «розбитого корита».

Привласнимо й асфальт...

Ще один приклад судового свавілля пов’язаний з атакою «групи «Аспект» на комплекс Центрального автовокзалу в Криму. Свого часу він належав ВАТ «Сімферопольське АТП № 14327», яке за традиційною схемою було штучним шляхом доведено до банкрутства. Крутії збиралися за безцінь купити його з усіма потрyхами, але щось у них не склалося, і приміщення було продано на публічних торгах, а виручені гроші пішли на покриття багаторічних боргів із зарплати працівникам підприємст­ва. І ось позаминулого року ТОВ «Промхолдинг» і ТОВ «Дельтахолдинг» поділили між собою об’єкт Центрального автовокзалу Сімферополя. І 6 лютого 2006 року Господарський суд АРК прийняв потрібне шахраям рішення. За підробленими документами у володіння вже згаданого нами «Канону» перейшли практично всі «спірні» об’єкти і навіть... асфальтове покриття (зауважте, навіть не земля, а саме укладений гудрон!) на дорозі, що веде до автозаправки «Гефест».

Тут уже обурилася прокуратура Київського району Сімферополя, яка змусила суд відмінити рішення і порушила проти посадових осіб ТОВ «Промхолдинг» кримінальну справу за службову фальсифікацію. Думаєте, рейдери зніяковіли? Якраз! Вони подали апеляцію до Севастопольського апеляційного господарського суду, вимагаючи залишити в силі колишнє незаконне рішення. І лише втручання прокуратури Київського району Сімферополя зупинило беззаконня.

Замість епілогу

У нас слова «рейдери», «рейдерство», особливо в поєднанні з прикметником «чорний», стали синонімом таких юридичних термінів, як «бандитизм», «крадіжка», «шахрайство» тощо. Оскільки атаки так званих чорних рейдерів поодинці не проводяться, а мають, як ми переконалися, системний характер, буде справедливо, якщо кримські правоохоронці «групу «Аспект» оцінять за ст. 28 КК України, в якій перераховано наступні ознаки:

— стійке ієрархічне об’є–днання трьох і більше осіб;

— члени або структурні об’єднання мають план спільної діяльності з розподілом функцій;

— метою цього плану є здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів.

Очевидно, саме ці ознаки дозволили екс–прокуророві Криму Віктору Шемчуку публічно кваліфікувати «групу «Аспект» як організоване злочинне угруповання. А відтак не зрозуміло, що заважає кримським правоохоронцям усі кримінальні справи, так чи інакше з ним (угрупованням) пов’язані, об’єднати в одне провадження за ст. 255 КК України — «Створення злочинної організації з метою здійснення тяжких або особливо тяжких злочинів»? І саме за цією статтею вести досудове слідство?

Упевнений, за такого підходу правоохоронці побачать і жорстку дисципліну в «групі «Аспект» із беззаперечним підпорядкуванням по вертикалі, і систему жорстких покарань, і фінансову базу для вирішення «загальних» завдань; і систему управління, яка дає можливість керівникам не брати безпосередню участь у конкретних злочинах; і професійне використання державних інститутів з метою створення ілюзії законності своєї злочинної діяльності. Словом, весь «джентльменський набір», що характеризує організоване злочинне угруповання в сучасних підручниках криміналістики. Але найголовніше — саме такий підхід забезпечить повернення захопленої «Аспектом» чужої власності в повному обсязі. В першу чергу — державної.

Юрій БАХМУТСЬКИЙ,
асоціація «Незалежні журналістські розслідування»
  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>