Заміна на переправі

11.12.2007

Андрій ФОМЕНКО

Чи був пенальті у матчі «Динамо» — Таврія»? Перед тим, як упасти в ноги динамівцю Гусєву, сімферополець Ільницький вибив м’яч за межі поля. (Олександра ЗАДИРАКИ.)

Динамівські пертурбації

Двораундова дуель «Динамо» й «Таврії» виявилася найбільш швидкоплинною з усіх чвертьфіналів. Програвши в Сімферополі в середу, чемпіони України змогли–таки відігратися на рідному стадіоні минулої суботи.

Гості почали зустріч занадто мляво, за що сконцентровані динамівці покарали їх уже на перших секундах двобою. Невдовзі «Таврія» начебто відсунула події від своїх воріт, але команду Михайла Фоменка підвів воротар Дмитро Козаченко, який пропустив м’яч після удару Олега Гусєва здалеку просто над головою. А третій гол у ворота кримчан став спільним «твором» захисника Тараса Ільницького й харківського арбітра Ігоря Подушкіна. Гравець «Таврії» вибив м’яч
з–під ніг того самого Гусєва, після чого заплів хавбекові ноги, а відомий прихильністю до «Динамо» рефері з готовністю вказав на «позначку».

Лише за рахунку 0:3 «Таврія» забігала. Найреальнішу можливість гостей відзначитися після удару Володимира Гоменюка впритул звів нанівець третій воротар «Динамо» Тарас Луценко (він замінив на останньому рубежі розжалуваного Лужним Рибку). Добити снаряд у сітку завадив Горан Гавранчич, який відчайдушно ліг під «постріл». Таким чином, кияни приєдналися у півфіналі до донецького «Металурга».

Не менш важливою, ніж підсумок матчу, стала прес–конференція Ігоря Суркіса. Президент «біло–синіх» оголосив про призначення нового тренера. Отже, починаючи з січня, впродовж двох із половиною років динамівським інтернаціоналом керуватиме не Ульє і не Дзаккероні, а росіянин Юрій Сьомін. Рішення Суркіса–молодшого було несподівано швидким і викликало певне розчарування. Адже гравці, вболівальники й журналісти очікували появи в столиці України авторитетного фахівця значно вищого рівня.

Юрій Павлович Сьомін минулої весни відзначив 60–річчя. 22 роки свого життя він присвятив тренерській роботі з московським «Локомотивом», а останнім часом був у цьому клубі президентом.

Сьомін став 32–м наставником в історії клубу й першим тренером–неукраїнцем, починаючи з 1983 року, коли «Динамо» очолював Юрій Морозов — соратник Валерія Лобановського. Прикметно, що Сьомін — перша людина на чолі команди не з динамівської «сім’ї» за весь період незалежності.

Для іноземних гравців «Динамо», які наразі становлять у клубі більшість, ім’я Сьоміна навряд чи важить більше, ніж імена Лужного чи Дем’яненка. Тренерські здобутки росіянина також особливо не вражають. У своїй першій публічній промові в Києві пан Юрій заявив, що в «Динамо» зібрані виконавці доволі високого рівня, хоча деякого посилення команда потребує.

Суркіс уже висловив готовність викласти стільки грошей, скільки від нього вимагатиме новий тренер.

Під орудою Сьоміна кияни почнуть тренуватися 8 січня, а поки що він займеться формуванням свого штабу й розбереться із системою функціонування клубу.

Завершальні акорди року

На тлі кадрової революції в «Динамо» менш помітним став донецький «Шахтар». У першому чвертьфінальному кубковому матчі з новою емблемою донеччани без зайвих складностей розібралися в Полтаві із «Ворсклою». Тож завтрашня зустріч суперників у столиці Донбасу перетворилася на формальність.

А останнім офіційним матчем року в Україні стане протистояння в Одесі між «Чорноморцем» і «Іллічівцем». У першому двобої в Маріуполі нинішня команда Семена Альтмана перемогла колишню. Але втримати мінімальну перевагу одному з лідерів першої ліги над п’ятим наразі колективом «вишки» буде непросто.