Юрій Журавель.
Рівненська четвірка OT VINTA 5 грудня, напередодні дня народження відомого авангардиста, співака та актора Тома Вейтса презентувала у клубі ХLIB альбом реміксів із веселою назвою «Дупотряска». Крім реміксів на пісні з попередніх альбомів — «Дриг–тин–димба», «Дарма я наївся цибулі» та «Попереду», музиканти записали нову пісню, від якої пішла назва кружальця. Піснею «Дупотряска» OT VINTA довели, що рок–н–рольним можна зробити все що завгодно, навіть реп.
Ідея створити електронно–технічні версії «отвінтівських хітів» виникла у DJ Романа Сороки. За його словами, перший ремікс написали на пісню «Біля дуба», а потім додалася «Цибуля» з «Картоплею» і пішло–поїхало. З платівками працювали DJ 40А, аранжувальники Nelly Studio, звукорежисер «гвинтів» Дмитро Кірічок та музиканти рівненських гуртів «Брем Стокер» та Extasy. Записали 16 треків і бонусний кліп на ремікс пісні «Дарма я наївся цибулі» на рівненській студії. А оформлював обкладинку і малював до неї ілюстрації фронтмен «гвинтів» Юрко Журавель.
В OT VINTA є ідея фікс — створити у Рівному перший у світі музей українського року. Коли в украбілів перерва між концертами в Європі, вони над цим працюють. Там можна буде не тільки крадькома помацати експонати, а й пограти на першій ударній установці «Океана Ельзи», на гітарі Вадима Красноокого з Mad Heads XL і навіть приміряти перші концертні костюми «гвинтів». Почесне місце в музеї займуть художні твори рокерів на тему: «Як я бачу попсню». Вернісаж цих «картин» відбувся на презентації альбому. Як каже Юрко Журавель, деякі картини відверто аматорські, але, попри все, це витвори мистецтва. Намалювати образно попсню йому допомогла 12–річна доця Катруся. Два тижні вона допитувалася, хто такі трансвестити. Зрозумівши після Юркових пояснень, що то напівтьотя–напівдядя, вирішила намалювати такого собі дивака з бантиком, бо саме трансвестити, на її думку, переважають у кліпах. «Звичайно, я їй допоміг, бо деякі деталі ще не виходять». Від групи «С.К.А.Й.» було представлено дві картинки, одну з яких теж намалювала дочка соліста — Тетянка Собчук.
На пропозицію намалювати попсню, Сашко Положинський («Тартак») сказав, що радий би, але в нього руки ростуть не з того місця, і взагалі він її ніяк не бачить, тому запропонував повісити рамку без малюнка, але з його підписом. Найвідповідальніше до мистецтва підійшов лідер «ТІКу» Вітя Бронюк. Він за 15 хвилин намалював олією іржаву порожню консервну банку на червоногарячому тлі. «Вона порожня, як і попса, але заповнювати її ніхто не буде, бо в такому нікудишньому стані банка ні для чого не пригодиться», — каже Бронюк. «ФлайzZzа» постібалась наповну, склеївши на папері А4 Вєрку Сердючку і ноги моделі, фото гурту «Рефлекс» і суперконкурс, у якому треба знайти 10 розбіжностей між лисою Брітні Спірс і лисим Юрком Журавлем. А «95 квартал» сколажував малюнок «Попса — моя родіна», де почесними громадянами є продюсер Юрій Нікітін, який стоїть перед змієм із головами Наталки Могилевської, Тіни Кароль і Ольги Горбачової, а в ногах валяється Потап.
На «гаряче» украбіли приготували першу в Україні рокотеку. Юрко Журавель та його команда на один вечір перевтілилися в діджеїв і заводили рок–н–рольні хіти всіх часів і народів.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
