Це наша спроба номер шість

23.11.2007
Це наша спроба номер шість

Новим господарем парламенту, швидше за все, буде Іван Плющ. (Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Щойно зібравшись о 10й ранку в сесійній залі на урочисте відкриття першої сесії, новообрані парламентарії одразу ж розійдуться. Недалеко — в кулуари третього поверху, підписувати присягу народного депутата. А перше пленарне засідання Верховної Ради VI скликан­ня розпочнеться вже о 12й. Головуватиме на ньому Раїса Богатирьова, яка очолює підготовчу групу. Пані Раїса, як відомо, представляє Партію регіонів. Окрім неї, до тимчасової президії, яка вестиме засідання ВР до обрання спікера та його заступників, увійдуть Роман Зварич від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», Олександр Турчинов від БЮТ, Ігор Шаров (блок Литвина) та Адам Мартинюк. Звісно, всіх цікавить, коли буде створена парламентська коаліція, яку деякі оптимісти з табору демократичних сил обіцяли вже в перший же день. Як запевнив учора журналістів Олександр Турчинов, депутати від Блоку Тимошенко готові підписати угоду про створення більшості з «НУНС» уже сьогодні. Однак невідомо, чи встигнуть. Адже парламент по п’ятницях працює тільки до 14ї години, а якщо врахувати, що безпосередньо робота розпочнеться тільки о 12й... «Якщо не проголосуємо за продовження роботи до вечора, то встигнемо зробити лише формальні речі й урочисті події», — припустив Турчинов.

Експерти вважають, що...

А тим часом деякі експерти сумніваються в тому, що в новообраному парламенті взагалі буде створено бодай якусь коаліцію. «У ВР пануватиме хаос і не виключено, що до кінця цього скликання так і не буде сформовано коаліції в жодному форматі», — вважає колишній нардеп від Блоку Тимошенко політолог Дмитро Видрін. На думку пана Дмитра, який у нинішній парламент балотувався за списком Партії вільних демократів (вона не подолала тривідсотковий бар’єр), Верховна Рада VI скликання «буде ще короткотривалішою, ніж попередня». «Гадаю, вона пропрацює десь півроку, максимум сім—вісім місяців, а наступні вибори відбудуться у травні—червні. Чому? Бо треба приймати нову Конституцію, а ця Верховна Рада неспроможна внести до Основного закону якісь поправки, — пояснює свою позицію Видрін. — Бо той чіткий баланс, який існує в нинішньому парламенті, не дозволить ухвалити жодного принципового рішення. Треба міняти склад ВР, а для цього треба спершу змінити правила гри. Україні потрібен новий, європейський парламент — двопалатний. Тому я переконаний, що Верховна Рада, за нинішнього розкладу сил, узагалі не зможе нормально працювати і завершить своє існування безславно, як і парламент шостого скликання».

А от колишній колега Видріна по фракції, БЮТівець Володимир Полохало, дотримується іншої думки. Хоча пан Володимир насамперед політолог, а не політик, тому прогнозувати, як розвиватимуться події щодо створення коаліції, не ризикнув. Проте зауважив, що порівнювати Верховну Раду VI скликання з минулою «просто некоректно». «Попередній парламент як політичний інститут виявив політичне банкрутство, — наголошує Полохало. — Рада переживала глибинну політичну кризу, яка могла завершитися лише достроковими виборами. І, до речі, яскраво довела: парламентська більшість не може формуватися на основі ситуативного збігу інтересів досить різношерстих сил, які, до того ж, не мають критичної маси підтримки в суспільстві».

На запитання про те, чи «проживе», на його думку, «шоста» Верховна Рада повну каденцію, пан Володимир відповів: «Я — стриманий оптиміст. Бо хоч дехто й не зробив уроків з подій 2006—2007 років, але більшість політиків повинні мати їх на увазі — хай навіть суто зі «шкурного» інтересу. Виборці показали, що не прощають політикам лицемірства й подвійних стандартів».

ОЦІНКА

Володимир Полохало
— про те, як впливатиме наближення президентських виборів
на створення парламентської коаліції й ситуацію у ВР загалом:

— Говорити про президентські вибори одразу після парламентських, коли ще навіть перша сесія ВР не відкрилася — некоректно. Дискурс президентських виборів нав’язали ті, хто хотів би, аби в Україні й надалі домінували неформальні правила політичної гри, а не верховенство права. У кожній демократичній країні існує демаркаційна лінія між виборами до місцевих органів влади, до парламенту і виборами президента. У Польщі, скажімо, жоден політолог, жодна газета не порушували питання наступних президентських виборів одразу після виборів до Сейму. Це питання політичної культури й етики. У нас же цю тему використовують у власних інтересах деякі особи з найближчого оточення Президента. На жаль, на відміну від Польщі, політику в нас зводять до політичних технологій...