Провінційні «перевертні»?

27.10.2007
Провінційні «перевертні»?

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

До редакції потрапив досить цікавий і водночас жахливий документ. Історія ця відбувається у місті Дніпродзержинську, а головними діючими особами є співробітники місцевих відділів СБУ та МВС.

Лист, що є у розпорядженні «УМ», адресований народному депутату V скликання Володиславу За­барському від мешканця Дніпродзержинська Ва­лен­тина Пітюренка, який зіткнувся з безміром «правоохоронців» у рідному місті. Пан Пітюренко просить парламентарія втрутитися в жахливу ситуацію, що коїться навколо його сина Пітюренка Євгена.

Як пише обурений чоловік, «протягом липня — вересня 2007 року співробітники Дніпродзержинського відділу УСБУ у Дніпро­петровській області майори Голов, Потапов, Зєбзєєв декілька разів особисто та через посередників зустрічалися з моїм сином Пітюренком Є.В. та вимагали у нього 5000 доларів США за те, що мають інформацію стосовно нібито його незаконних дій». Мовляв, заплати, хлопче, й «інфі», яку ми маємо на тебе, ходу не дамо. Якщо ж не заплатиш, тобі не уникнути кримінального покарання, бо тобою впритул займуться співробітники міліції, з якими у нас усе «схвачено».

Хлопець відмовився платити, зазначивши, що звернеться із відповідною заявою до співробітників внутрішньої безпеки УСБУ у Дніпропетровської області. На що отримав відповідь від трійці майорів, що вони у дуже близьких стосунках зі співробітниками внутріш­ньої безпеки облуправління СБУ та мають багато спільних інтересів, у тому числі й комерційних. Батько зазначає, що після цього його сина почали дійсно переслідувати співробітники відділу боротьби з організованою злочинністю Дніпродзержинського міськ­управління міліції — старший оперуповноважений підполковник міліції Євген Сари та Олександр Сокол. Мало цього, «опери» нібито почали тиснути ще й на друзів та близьких знайомих Євгена Пітюренка.

Так, на початку жовтня до відділу боротьби з організованою злочинністю Дніпродзержинського міськуправління при УМВС був доставлений товариш Євгена — Сергій Гавриш. Хлопця примушували давати свідчення проти друга за фактами, які не мали і не могли мати місця. Валентин Пітюренко стверджує, що коли Сергій відмовився від лжесвідчень, його побили люди в погонах. При цьому знущалися над непокірним хлопцем неодноразово.

«Після такої «розмови» йому запропонували написати, що він не має претензій до співробітників УБОЗу. Сергій відмовився — і знову був побитий! Після чергового знущання співробітники УБОЗу отримали бажане. Так само вищезазначені співробітники УБОЗу регулярно застосовують фізичне насильство і до мого сина», — зазначає пан Пітюренко. Він переконаний у стійкій круговій поруці «правоохоронців» на місцях, тому й звертається до столичних інстанцій, які здатні покарати провінційних «перевертнів».

Нагадаємо, що громадянин Пітюренко звертався до нардепа–«регіонала» Забарського, який до ВР нового скликання не потрапляє. Втім справа не у політичних смаках парламентарія та його найближчих перспективах. «УМ» відомо, що пан Забарський підготував запит до Генпрокуратури, яка, очевидно, має з’ясувати роль названих посадових осіб — співробітників Дніпродзержинського відділу УСБУ в Дніпропетровській області Голова, Потапова і Зєбзєєва та співробітників відділу боротьби з організованою злочинністю Дніпродзержинського міського управління при УМВС України у Дніпропетровській області Сари та Сокола — в цій історії. Втім подати запит на Різницьку майже колишній депутат не встиг. Мабуть, поствиборча ситуація завадила. Важко сказати. Тим більше що постраждалі просили звернутися і до керівництва СБУ та МВС.

Для того щоб справу не спустили, як кажуть «на гальмах» чи не поклали у довгу шухляду, «Україна молода» звертається до СБУ та МВС із проханням перевірити наведені у листі факти. Результати перевірки обов’язково повідомимо нашим читачам. Важливо і через цей випадок переконатися, хто ж насправді працює у наших «органах» — перевертні чи охоронці безпеки і закону?

Ігор РУДИЧ, Іван БОЙКО
  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>