— Для України сьогодні дуже важливі не тільки фестивальні перемоги, потрібно зробити справжній, багатомільйонний блокбастер, який би, як паровоз, потягнув потяг української кіноіндустрії і який допоможе знімати арт–хаузне кіно таким режисерам, як Кіра Муратова, Юрій Іллєнко та інші. Сьогодні треба зробити великий комерційний фільм, щоб наш глядач повірив у потенціал українського кіно.
— Як ви вважаєте, казахський «блокбастерний» шлях підходить для нас? Я маю на увазі — державна підтримка таких історичних фільмів, як «Кочівник» і «Чингісхан».
— Це гарний шлях, але це теж велика копродукція. В перші роки після перебудови і незалежності України ми трохи переїли історичних фільмів, а насправді в багатьох країнах блокбастери роблять саме на історичному тлі. Таким буде у нас фільм–закриття — світова прем’єра великого російського блокбастера «1612», ми хотіли показати нашій індустрії, що потребуємо таких фільмів. Це не має бути ілюстрація до історії, це має бути фільм із великим коханням, мелодраматичною історією, з історичними боями, щось на зразок «Вогнем і мечем». Наприклад, чудова тема — королева Франції Анна Ярославна. Але зрозуміло: щоб зробити такий блокбастер якісним, треба не менше 20 мільйонів доларів. На мою думку, такий фільм має постати в копродукції України, Франції, Росії, Німеччини, Швеції, Норвегії, бо родина Ярослава Мудрого пустила своє коріння в найбільші країни Європи.
— Ви говорите про це теоретично, чи маєте на увазі конкретний проект?
— Я знаю, що вже є п ’ ять сценаріїв — три французьких і два українських, і ще сьогодні ця ідея вирує. Думаю, це гарна ідея.
— Ви були минулого року на кіноринку в Каннах і бачили європейський попит, як ви гадаєте, яке українське кіно може бути затребуваним у світі — національно ідентифіковане чи універсальне, глобалістичне, космополітичне?
— Мова кіно універсальна, але ми будемо цікаві світові універсальністю тільки тоді, коли вона буде з нашими національними ознаками. Якщо це буде калька з американського чи російського бойовика, чи з польського історичного фільму, чи з французької комедії, успіху не буде. Тема має бути універсальною, але, безумовно, на національному грунті.
— Хто може бути режисером такого блокбастеру?
— Важко говорити. Це може бути й вітчизняний режисер, але ви знаєте, що наші вітчизняні режисери працюють за кордоном — і в Росії, і в США, і їх треба повертати. Я завжди критикував нашу кіношколу, і на мене ображалися, але сьогодні я можу поздоровити наш кіноінститут із тим доробком, який у них є за минулий рік. Це дуже суттєво. Бо кожен будинок починається з фундаменту, а фундамент — це кіношкола. Не виключено, що такий фільм міг би зняти талановитий молодий режисер…
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
