Масова пожежа в гаманцях

Укладаючи бюджет нинішнього року, «антикризовий» уряд пообіцяв: інфляція не буде більшою за 7,5%. Нині вже стало очевидно — наші гроші знецінюватимуться значно більшими темпами. За дев’ять місяців маємо вже 8,6%, а яку цифру отримаємо наприкінці року — запитання до експертів та аналітиків. Утім навіть урядові джерела підтверджують, що вона буде двозначною. А незалежні фахівці прогнозують щонайменше 14%. Але найгірше, що деякі економісти стверджують: якщо оперативно не усунути причини такої ситуації, країна може знову наблизитися до гіперінфляції, коли ціна основних продуктів зростає майже щодня, а єдиним засобом накопичення в країні стає долар або євро.

Урядовці та банкіри нині намагаються пояснити, чому на початку року вони погано рахували. Так, заступник голови Національного банку Анатолій Шаповалов натякнув, що вони із самого початку дуже сумнівалися в реальності «математики від Азарова»: методологія уряду та Нацбанку в цьо­му питанні, мовляв, сильно відрізняється. Нато­мість керівник групи радників НБУ Валерій Литвицький сказав «Урядовому кур’єру»: «Не мож­на вважа­ти, що прогноз інфляції був помилковим у принципі». Винною у знеціненні коштів Литвицький вважає насамперед продовольчу кризу: подорожчання хліба, неврожай, обмеження експорту сільськогосподарської продукції, підвищення зарплат і пенсій не з 1 травня, а з 1 квітня. «Вже в лютому Мінагрополітики прогнозувало неврожай. Об’єктивно це мало ефект запрошення виробників і трейдерів до підвищення аграрних цін. Це граблі, знайомі з 2003 року. На них знову наступили», — сказав пан Литвицький.

Кабмін, розуміючи, що може розпочатися буря, вирішив негайно вплинути на ситуацію. Серед усього розмаїття методів було обрано той, яким найкраще володіють Віктор Янукович та його соратники — адміністративне втручання. Із урядового будинку на вулиці Грушевського тріумфальний хід по країні розпочала постанова: якщо виробник або продавець захоче підняти ціну хоча б на один процент, він має повідомити про це місцеву владу. Причому заздалегідь, тобто за десять днів. А чиновник, уважно вивчивши обґрунтування продавця, вирішить, дозволити йому це робити чи ні. «Є всі передумови, аби ті, хто торгує продуктами харчування, стримали свої апетити», — резюмував перший віце–прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров.

Ринок, який дуже не любить стримувати свої апетити, справедливо врахував, що влада зможе проконтролювати хіба що великі торговельні організації. Аби перевірити рівень прибутковості всіх приватників на ринку, податкова мусить вербувати сотні тисяч добровольців. Останні ж, вірні традиціям фірми, скоріше за все, замість інспектування з вдячністю прийматимуть хабарі. Підтвердження цієї думки — жодної декларації від товаровиробників про непристойні наміри поки що не надходило.

До речі, рівень інфляції в Україні є одним із найвищих серед країн СНД. А темпи зростання ВВП, навпаки, нижчі, ніж у пострадянських сусідів. Натомість ми виглядаємо значно краще, ніж Зімбабве, — там інфляція зараз становить майже 8000%.