Засуджений Юрій Яцюк півтора року тому обіцяв боротися за власне виправдання. (Фото з архіву «УМ».)
Тільки нині стало відомо, що ще 11 вересня Кагарлицький районний суд Київської області, розглянувши справу засудженого Юрія Яцюка, виніс ухвалу — замінити йому частину терміну, що залишився, двома роками виправних робіт зі щомісячним відрахуванням 10 відсотків заробітку в дохід держави. Отже один із авіаторів, якого було визнано винним у скнилівській катастрофі, вийшов на свободу.
«УМ» приділяла чимало уваги як самій скнилівській трагедії, так i процесу над авіаторами, яких обвинувачували в авіатрагедії. Нагадаємо, що 24 червня 2005 року Військовий апеляційний суд Центрального регіону України засудив колишнього командира авіаескадрильї підполковника Юрія Яцюка до п’яти років позбавлення волі. Постановою військової колегії Верховного Суду з Яцюка вирішено було стягнути 50 тисяч гривень. На лаву підсудних також потрапили льотчики — полковники Володимир Топонар і Юрій Єгоров (вони пілотували смертельний Су–27), а також заступник командувача 14–го авіакорпусу генерал–майор Анатолій Третьяков, начальник служби безпеки польотів 14–го авіакорпусу полковник Анатолій Лукіних.
Тоді суд під головуванням Віталія Загоруйка засудив Топонара, Єгорова і Третьякова відповідно до чотирнадцяти, восьми й шести років позбавлення волі. Анатолія Лукіних було засуджено до чотирьох років «колючки» умовно. А полковника Олега Дзюбецького з житомирського авіаполку (звідки було виділено літак для участі в авіашоу), виправдано.
Страшна скнилівська трагедія сталася 27 липня 2002 року й забрала 77 життів глядачів. Більше 200 людей отримали травми. Незадовго до катастрофи керівником польотів у пілотажній зоні на аеродромі Скнилів було призначено Юрія Яцюка, термін відбуття покарання якого нині переглянуто Фемідою. До речі, сам Яцюк у ході слідства казав про те, що до авіакатастрофи призвела груба помилка льотчика під час виконання фігури вищого пілотажу. Але, як стверджує суддя Віталій Загоруйко, якби того дня чітко спрацювала група керування польотами (у складі Третьякова та Яцюка), то льотчик Топонар встиг би зреагувати й упав би в чистому полі. Але через те, що ні Третьяков, ні Яцюк не наказали Топонару припинити виконання завдання поза пілотажною зоною, літак спікірував просто на глядачів...
Півтора роки тому «УМ» вдалося взяти ексклюзивне інтерв’ю у Юрія Яцюка, коли той ще перебував у Львівському СІЗО й очікував переведення до однієї з виправних колоній Київщини.
«Жоден керівник польотами ніколи не платив за розбитий льотчиками літак. Це те ж саме, якби даішник, що стоїть на повороті, платив би за розбитий автомобіль, який не вписався у поворот. Я особисто не розбивав жодного літака в своєму житті й платити за літак, розбитий Топонарем та Єгоровим, не збираюсь», — зазначав тоді підполковник Яцюк й обіцяв боротися до кінця. Як бачимо, це йому вдалося.
Засуджений пілот тоді зізнавався, що не може спокійно дивитися, як у небі пролітає літак. Засуджені пілоти одягали кепки, щоб не бачити неба.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
