Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Коли розпадаються, розходяться, розсварюються відомі музичні команди, переді мною завжди візуально постають ті композиції, які ще могли народитися, стати хітами, і ті пісні, які уже не будуть виконуватися зі сцени, а лише збережуться на заслуханих компактах і лунатимуть (так ностальгійно) на чиїхось кухнях, біля чиїхось під’їздів і в переходах підземок. Ця лірика в контексті того, що харківська «5NIZZA» розпалася. Її два впізнавані голоси тепер звучатимуть нарізно — Андрій (СанСанич) і Сергій (ОтецРодНой) працюватимуть над своїми власними програмами. Зважаючи на те, що на початку весни з’явився сольний альбом Сергія Бабкіна «Мотор», а на травневому фесті «ВДОХ» Андрій Запорожець презентував свій «новий сольний проект», розпад групи був передчутим і передбаченим. І хоча свій останній спільний концерт хлопці дали ще 16 червня у Кракові, журналісти і фани почали бити на сполох лише тепер.
«Коли ми писали наш третій альбом, — пояснив «УМ» своє бачення причин розпаду групи Сергій Бабкін, — такий важкий як для групи «5NIZZA», паралельно проводилися і репетиції з новими музикантами. Саме тоді я відчув свою певну... непотрібність. Просто раніше ми з Андрієм намагалися самотужки заповнювати звукове тло своїх пісень, імітуючи ті інструменти, які ми хотіли чути. На цих же репетиціях у нас з’явилися і справжні клавішні, і бас–гітара. Мені лишилися якісь гітарні партії і бек–вокал. Я так не звик: раніше я грав упродовж усієї пісні. Ось я Андрію і сказав, що «5NIZZA», перш за все, це двоє людей, і запропонував, щоби цей наш третій альбом став його першим сольником». Саме його під назвою «SunSay» Андрій Запорожець і презентує цими днями в Москві й Пітері. На сайті нового проекту — www.sunsaymusic.com — він подав свою, абстрактнішу, версію того, чому команда припинила своє існування: «У процесі запису третього студійного альбому думки і бажання учасників групи «5NIZZA» Сергія Бабкіна і Андрія — Сана Запорожця розійшлися. Було прийнято рішення, що «5NIZZA» залишиться в історії як акустичний дует із двома альбомами, а новий матеріал стане сольним проектом Сана. Деякі гітарні партії і бек–вокали Сергія на альбомі все ж є, і Сан це цінує».
Сергій Бабкін, у свою чергу, наприкінці листопада презентує свій четвертий cольник «Аминь. ru», сімнадцять пісень до якого (кларнет + гітара + акордеон) він записав разом зі своєю новою командою за кілька ночей. Водночас в харківському «Театрі 19» музикант (–актор) працює над новою виставою — «веселою, смішною, в чомусь ідіотською» — і готується до гастролей у Німеччині: у рамках театрального фестивалю в Мюнхені і Нюрнберзі харків’яни покажуть свої вистави «Еміґранти» і «Хулія славлю!»
Якоюсь мірою фани «5NIZZA» лише виграли від розокремлення гурту: на зміну одному талановитому й глибокому проекту прийшли аж два. От тільки... Сумно якось надибувати у «Вікіпедії» на сторінку групи, де віднедавна значиться: «5NIZZA — гурт із Харкова, що існував у 2000—2007 роках».
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>