Ще одна поразка росії? новий Чорноморський світ вчиться успішно працювати без москви
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
Натхненні зусилля урядовців сильною мозолястою рукою регулярно наводити лад у агропромисловому комплексі, схоже, викликають тільки зворотний ефект. Експерти констатують: темпи сівби озимих нині значно відстають від минулорічного показника. Одна з причин — погана погода. Якщо для міських мешканців тепла і суха осінь — благо, то для селян вона може означати одне: посіви до весни не дочекають. Гідрометцентр радить: панове аграрії, прискорюйтесь! Бо якщо нині у грунті вологи просто недостатньо, то невдовзі, за їхніми прогнозами, у більшості регіонів ситуація тільки погіршуватиметься.
Про іншу, не менш вагому причину, нам розповів експерт Української аграрної конфедерації Володимир Лапа: «Існують чисто економічні підстави замість одних культур, традиційних для вітчизняного АПК, вирощувати інші. До «політичних» культур (пшениця, ячмінь тощо), над якими «нависає» контроль, ставляться дуже обережно, надаючи перевагу рослинам, якими можна вільно торгувати на ринку. Так, нині найбільша зацікавленість у ріпаку. Його здебільшого й висівають». Бажання відмовитися від «ненадійної» пшениці викликає й періодичні обмеження на її експорт, палким прихильником яких є нинішній уряд. Від таких обмежень на внутрішньому ринку зазвичай падає ціна, і селянин недоотримує прибутки. Натомість на «енергетичні» культури, насамперед ріпак, попит тільки зростає.
Утім уряд не втрачає оптимізму. Як повідомили у Міністерстві аграрної політики України, на кінець вересня озимими зерновими культурами засіяно 3,5 мільйона гектарів. За словами віцепрем’єрміністра з питань АПК Віктора Слаути, сільгоспвиробники майже завершили підготовку грунту, не підготовлено лише 3% від запланованих площ. «Ми прогнозуємо десь до семи мільйонів гектарів озимого клину, це й жито, й пшениця — гарна цифра, щоб задовільнити як потреби населення, так і виробництва», — налаштований на позитив пан Слаута.
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
Автори зазначають, що це вже вплинуло на російську тактику у війні з Україною. Особливо на тлі суперечок щодо доступу української ППО до ЗРК Patriot між Києвом та адміністрацією Трампа, чия “підтримка України в кращому випадку була половинчастою, а в гіршому – межувала з ворожістю”. >>
Насамперед нагадаю, що цього понеділка у світі відзначали День молока. >>
Дарницьку ТЕЦ у Києві відновлює ТОВ «Євро-Реконструкція» коштом підприємства та акціонерів без залучення бюджетного фінансування. >>
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>