Не стало душі української пісні – народного артиста України Андрія Вереса

Не стало мого друга, душі української пісні – народного артиста України Андрія Вереса.

Чотири десятиліття Андрій засновував і вирощував до вищої майстерності численні творчі гурти, долучився до створення відомого в світі ансамблю «Калина», створив 1989 року й був художнім керівником славнозвісного чоловічого гурту «Козацькі забави», в останні роки опікувався ще і місцевим жіночим хором «Перлина Петропавлівки».

Очолював Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня».

Все своє життя Андрій був щиро відданий одній ідеї – розкриттю потенціалу української музики, української пісні. Він невтомно засновував і виводив на високий професійний рівень ансамблі і гурти, вірив у виконавців, вирощуючи у них любов до співу і любов до сцени.

Завдяки його ентузіазму, українська пісня відроджувалася на Київщині з кінця 1980-х років та збирала оплески у десятках країнах світу до останніх днів його активного творчого життя – від Польщі, Нідерландів та Великої Британії до Перу, Еквадору чи Південної Кореї. Його музична дипломатія зробила багато для інтересу до України, для її сприйняття у світі як країни талановитої, батьківщини унікальної культури з міцним корінням.

При відданості народній музиці, мав широкий діапазон творчих ідей і задумів, сміливо йшов на творчі експерименти, переступаючи стереотипні сприйняття. Цим візіонерством відкривав майбутнє для української культури, яку багато хто прагнув залишити в архаїчному завмиранні.

В останні роки він багато допомагав Збройним силам, підтримував патріотичний дух на фронті, серцем вірив у перемогу, якої, на жаль, не судилося побачити. Андрію, ти так багато зробив для України впродовж всього свого життя. Твоїм артистам, твоїм козакам, всій українській культурі, усій нашій родині, яка так тебе цінувала, дуже тебе не вистачатиме.

Щиро співчуваю синові Максиму, дружині Галині, усій родині Вересів  - ви були потужною опорою для Андрія, джерелом підтримки й енергії для його задумів. У ці скорботні дні згадуємо найбільш світлі моменти, проведені спільно. Молимося разом із вами, аби смиренно прийняти цю гірку втрату.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У музеї Анатолія Солов’яненка вшанували 91-ліття співака