Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Штаб-квартира НАТО. (nato.int)
Звичайно, це лише моя думка, мої роздуми, не експертний висновок. Але Україну від нападів Росії не врятує НАТО.
Так, у НАТО і ЄС я хотів би бачити Україну ще за свого життя. Проте - смішно, але я так думаю, - Росії навіть вигідна Україна в НАТО. І не в НАТО вигідна.
Ненависть Росії до України давно ірраціональна. Отже, жодним стоп-слів. Спробуйте сказати маньяку "не будь маньяком, бо_____".
Вигода Росії від України в НАТО - враг у ворот. Он хочет всех нас убить. Русские не сдаются. Тому вже на другий день після вступу України в НАТО Росія як гопник обстріляє прикордонні території, затягне широку либу і так з підколкою запита: "Ну чё, где ваша ответка? Чё вы делать-то будете?" А нічого.
Висловлювати глибоке занепокоєння. Або переконувати самих себе, що це випадково залетіло.
Ні, не я буду переконувати своїх кумів - чинна влада Захід, а Захід - чинну владу. Бо отвєтку треба узгоджувати з купою інституцій.
А русофілів як було догуя, так і буде. Тим часом за поребриком будуть легально захищатися від НАТО, яке не в Фінляндії, а саме в Україні. Бо Україна - ворог, у неї рахунки за скалічених, гвалтованих і вбитих. Північна Корея в масштабах 140 мільйонів мертвонароджених.
Чи є вихід? Є, але його нема. Військова окупація Росії, якої ніхто ніколи нікому не дозволить. Дякую за розуміння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли Україна стане членом НАТО
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>