За останні сто років ми програвали п’ять разів

21:35, 22.02.2021
За останні сто років ми програвали п’ять разів

За останні сто років, коли ви візьмете політичні карти Європи, вісімдесят відсотків з них будуть без України. Над нами панували всі кому не лінь: поляки, росіяни, румуни, чехи, угорці. Ми шість разів проголошували незалежність, якщо взяти з часів Директорії. І ці рахунки не точні, бо в сорокових роках проголошувались локальні республіки. П’ять разів ми програвали. У нас було чи півтори доби своєї проголошеної держави, як у Августина Волошина, чи два з половиною роки – УНР. Кожен, хто приходив до нас, малював свою карту.

 

Сьогодні Путін стовпи прикордонні переносить, а років 80 назад, таких любителів було ще більше. Один Ленін нам двічі оголошував війну. Я розумію, що наше сьогоднішнє становлення є дуже складним. Але я відверто скажу, що тридцять років тому випірнути у цьому складному егоїстичному політичному світі найбільшою за площею державою Європи, тридцять років працювати на своє утвердження, не маючи до цього років триста своєї держави, ці роки незалежності сьогодні – найбільше наше щастя.

 

Дійсно, є ще багато-багато клопотів. Ми спілкуємося різними мовами. Це не докір, це констатація, що ми такі. Не міряйте нас мірками грузинської ходи чи естонської, чи литовської. Цей путь ми ніколи не повторимо, бо ми інші.

 

Що ж нас так розділяє? Як нас об'єднати?

 

Ми й досі ходимо в різні церкви, і це немало значить. Ми читаємо різну історію. Ми же добре розуміємо, що є донецька історія. В них своя уява, хто ми і звідки. Я це не підтримую, але такими вони є. Чи ми говоримо про пам’ять національну. Чому я ставив за мету зробити ці мітки в культурі, в історії? Тому що нічого так не консолідує, як твоя культура, як твоя пам’ять. І тому в кожній нації ці питання стоять на порядку денному. Щоб ставити і вирішувати великі задачі, навіть економічні та соціальні, потрібна консолідація.

 

Чи говоримо про питання мови, чи ми говоримо про питання церкви, чи ми говоримо про питання пам’яті, - це всі питання, які постійно на порядку денному. Ми крок за кроком більше розуміємо, у нас залишається більше знань, і історичних, і культурних. Тому б я сказав, що консолідація - найголовніше!

 

Як склеїти до купи 45 мільйонів людей? Це найцікавіше запитання. Це не "одноходовка". Це не мова про один якийсь компонент. В’ячеслав Максимович Чорновіл завжди казав: «Пам’ятай, Україна починається з тебе. Не з Президента, не з голови селищної ради, не з сусідів. Якщо ти українець, український порядок наведи у своїй душі, у своїх поступках».

  • Історія людей переплетена з історією релігії

    Насправді в дотехнологічну епоху це був неймовірно захоплюючий процес пізнання людством самого себе з допомогою релігійного споглядання, і багато хто здивується, що саме завдяки цим пошукам розпочалося накопичення наукових знань. >>

  • З Божої волі відродився з руїн

    Дорогі брати і сестри у Христі! Вітаю зі святом відновлення унікальної духовної святині, яка дала йому ймення Золотоверхого, – Михайлівського Золотоверхого кафедрального собору, а також вітаю киян із днем нашого давнього, славного міста Києва. >>

  • Змінила політика Ющенка

    Так, буває, я користуюся бла-бла-каром, убером, уклоном. Кожен водій — це інший соціальний зріз. Так, це дуже цікаво, в такі моменти хочеться трохи бути соціологом (або письменником). >>

  • Про відродження національної єдності

    Сьогодні вважаю, що в Україні відсутня політика національної консолідації. Відсутність єдності — це те, що забирає в нас енергію, не дає формувати комфортне й успішне життя для усієї нації. >>