Від України на похорони Ширака приїхав лише посол

20:38, 30.09.2019
Від України на похорони Ширака приїхав лише посол

В Парижі попрощалися з президентом Франції Жаком Шираком. На жалобну церемонію приїхали, як пишуть ЗМІ, лідери більше 80, країн світу- президенти, прем‘єри, міністри. Україну ж представляє лише Посол.

 

Жак Ширак був єдиним Президентом Франції, який здійснив повноцінний візит до України- в 1998 році.


Вшанування колишніх лідерів - це не лише посил співчуття їх країнам і їх народам, але й розуміння спільного історичного і інформаційного, комунікаційного поля. Це сильний сигнал єдності зі світом, не периферійності.

 

Свого часу Президент Порошенко взяв участь в жалобній церемонії прощання з сенатором Макккейном, з екс- канцлером Німеччини Г. Колем, політичними велетнями, які, як і Ширак, визначали хід сучасної історії.

 

В. Путін, який особисто знав Ширака, приїхав віддати йому останні почесті.

 

Очевидно, що для українського президента вперше перетнутися з Путіним за таких обставин і на фоні скандалу з оприлюдненими розмовами - не найкраща ідея, та й не знав він Ширака і його епоху...., тому не думаю, що мав особисто їхати на прощання.

 

Але все ж Україна, особливо в тій комунікаційній халепі, в якій ми зараз опинилися, мала б бути представлена на високому дипломатичному рівні, на рівні міністра чи віце-прем‘єра. Продемонструвати солідарність й розраховувати на солідарність навзаєм.

 

Ірина Геращенко, 30 вересня 2019 року, Фейсбук 

  • Порядок денний: земля і слуги

    Історично складалось так, що Україна була, є і буде центром не тільки Європи. Пишу не лише для неуків з історії України. Земля, територія України — це вислід праці багатьох поколінь. >>

  • Франко і стрітфуд

    Ну приблизно якось так уявляли собі автори цього закладу, котрий на фото, життя і побут автора Каменярів. >>

  • Перспективи

    Не всі пройшли жорстку конкуренцію
    Й потрапили врешті на пресконференцію. >>

  • Наш феномен

    Добровольці — це свідома й активна еліта нації, яка без примусу, за велінням серця і совісті, бере на себе відповідальність за вирішення злободенних проблем громади, нації, держави. >>

  • Не на тих ставимо

    Я, дитина війни, маю вже похилий вік, пережив багатьох керівників нашої країни — спочатку СРСР, а потім, з 1991 р., незалежної України >>