Внутрішні суперечки не дали розвинути успіх у війні з Москвою 1658-1659 років

15:31, 08.07.2019
Внутрішні суперечки не дали розвинути успіх у війні з Москвою 1658-1659 років

Не про телеміст. А, може, і про нього.
 
8 липня 1659 року війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханства під Конотопом вщент розгромили московське військо під проводом Олексія Трубецького.
 
"Згідно з найчастіше вживаними в літературі підрахунками істориків, у бою загинуло близько 30 тисяч російського війська, а 15 тисяч вояків (у т. ч. півсотні воєвод) потрапили в полон.
 
Втрати козаків Виговського та польських найманців становили 4 тисячі, втрати військ кримського хана Мухаммед-Гірея IV - 6 тисяч", - свідчить Енциклопедія історії України.
 
Це був один з епізодів московсько-української війни 1658-1659 років, спровокованої постійним втручанням московських бояр у внутрішні справи Гетьманщини та нахабною поведінкою московських залог, які після Переяславської ради почали хазяйнувати на українських землях.
 
 
Фактично, ця поразка відкривала шлях на Москву. У місті почалася паніка. За царським указом "люди всіх чинів" були мобілізовані на земляні роботи, патріарх Никон переселився до Клязинського монастиря у Тверській землі, а татари практично безперешкодно спустошували південні окраїни Московського царства, здійснюючи рейди аж до Воронежа. Воєвода Шереметьєв, який до того "порядкував у Києві, як у себе вдома", опинився в облозі.
 
Однак, внутрішні суперечки серед козацької старшини, якими часто користувалася Москва (а часто - і сама їх роздмухувала), не дали Виговському розвинути успіх.
 
 
Він робив ставку на підтримку поляків, що категорично не сприймалося частиною старшини. Проти Виговського виступили навіть найближчі соратники, переяславський полковник Тиміш Цецюра і ніжинський Василь Золотаренко.
 
У цей же час Іван Сірко проводить спустошливі рейди по татарських землях, які змушують війська Мехмеда Герая повернутись у Крим.
 
Як наслідок - Виговському довелося тікати до Польщі, а гетьманом обирають молодого Юрася Хмельницького. 
Який уже в жовтні під тиском Олексія Трубецького, що з новим військом повернувся у Гетьманщину, змушений був підписати Переяславські статті, які повернули Україну під зверхність Московського царства у статусі жорстко обмеженої автономії.
 
 
Підписані Виговським у вересні 1658 року Гадяцькі статті, які передбачали входження Великого Князівства Руського до складу Речі Посполитої на правах широкої автономії, у початковому варіанті так і не були ратифіковані.
 
… А рівно через 50 років, 8 липня 1709 року відбулася Полтавська битва - остання відчайдушна спроба гетьмана Мазепи врятувати Київ від долі "випаленої землі", яку готував столиці Петро І. І, знову ж таки, однією з причин поразки стали внутрішні протиріччя серед "української еліти" і орієнтація частини козацької старшини "на Москву", віра в те, що перед російськими царями можна "вислужитися".
 
Але ставка на "вірнопідданство" не спрацювала - Катерина ІІ остаточно ліквідувала Гетьманщину, а в 1775-му знищила Запорозьку січ як останній прихисток українського вільного духу. І до 1917 року питання існування української держави було закрите.
 
Історія повторюється і нині. Якщо не робити висновків.
 

  • Франко і стрітфуд

    Ну приблизно якось так уявляли собі автори цього закладу, котрий на фото, життя і побут автора Каменярів. >>

  • Перспективи

    Не всі пройшли жорстку конкуренцію
    Й потрапили врешті на пресконференцію. >>

  • Наш феномен

    Добровольці — це свідома й активна еліта нації, яка без примусу, за велінням серця і совісті, бере на себе відповідальність за вирішення злободенних проблем громади, нації, держави. >>

  • Не на тих ставимо

    Я, дитина війни, маю вже похилий вік, пережив багатьох керівників нашої країни — спочатку СРСР, а потім, з 1991 р., незалежної України >>

  • Биківня є найбільшою братською могилою в Україні, де покоїться цвіт нації

    осі ніхто не знає, скільки десятків тисяч наших співвітчизників лежать у Биківнянському лісі. Биківня, як і Бабин Яр, як Освенцім і Соловки, як Бухенвальд і Катинь - це страшні символи мучеництва невинних жертв тоталітарних терорів. >>

  • Помолимося за упокій закатованих та вбитих

    Цей історичний приклад має моральну складову, яка показує як гріх може зруйнувати душу людини, як із колишнього семінариста, яким був Йосип Сталін, можна стати жорстоким катом та вбивцею мільйонів. >>