Розлучення. Як запобігти “викраденню дитини”?

14:31, 31.05.2019

Сімейні справи за правовою природою не є складними. Утім, вони надзвичайно життєво складні - через свою емоційність.

 

Тому хочу ще раз повернутися до розмови про позови та судові справи щодо зустрічей з дитиною одного з батьків, що не проживає з нею. Останні десятиріччя у більшості випадків практика така, що окремо проживає батько, хоча зараз ця тенденція змінюється. Отже, як краще вирішувати такі справи?


По-перше, батькам варто поважати дитину і дозволяти їй зустрічатися з ними обома. Адже зазвичай батьків, які легко приймають таке рішення, дуже небагато. Бо надавати можливість зустрічатися заважають емоції.

 

Я не психолог, а юрист. Але бачу в цих справах підсвідоме намагання батьків виказати свій негатив на іншу сторону через дитину. Це буває непомітно для самого себе, але зі сторони це дуже видно. Навіть докори дитині у вигляді фраз: “Ось бачиш, твоя мати чи твій батько”, - містить чітко проговорений негатив на адресу іншого з батьків через дитину.

 

Моя щире прохання до учасників розлучного процесу - помічати це і не використовувати дитину у своїх юридичних війнах. Адже найбільша шкода від цього саме для дитини. Хоча кожна зі сторін, на жаль, думає в цьому випадку лише про себе.

 

По-друге, не варто побоюватися “викрадення дитини” одним з батьків. Адже об'єктивно, нічого не заважає батькові “викрасти свою дитину” просто так. Таке правове поняття відсутнє в правовому інституті практичного права. А що значить “викрадення” в ситуації, коли немає чітко визначеного і прописаного місця проживання дитини?

 

Дитина має право проживати з обома батьками. Якщо один з батьків забере дитину і залишить її жити з собою, то інший потім зможе тільки судитися. Тому, не накручуйте себе. Не створюйте надуманих перешкод для зустрічей, а краще вирішуйте все в правовому полі, де вказано, що кожен з батьків має рівні права на зустрічі з дитиною.



По-третє, пам'ятайте, що в Україні судові рішення дуже важко виконують. Особливо - в особистих спорах. Наприклад, є зобов'язання не чинити опору у зустрічах з дитиною і державний виконавець прийде і скаже - я зобов’язую не чинити перешкод.

 

Але державний виконавець не візьме силою дитину, щоб віддати батькові чи матері. Вже на етапі формування спору батьки мають усвідомлювати це і поважати, в першу чергу, дитину. А також домовлятися про все відразу якомога чіткіше.

 

 

 

Сергій Крижов, старший юрист компанії Hillmont Partners, фахівець із сімейного права

 

Читайте також: Розлучення. З чого варто почати?, Розлучення. Найскладніше - почати домовлятися та Розлучення. Закріплюємо право дитини спілкуватися з обома батьками, Розлучення, як знизити градус образи - поради Сергія Крижова тим, хто тільки починає цю непросту справу.



 

  • Закон про мобілізацію поганий і запізнілий

    Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік. >>

  • Мобілізація: чотири болючих питання

    Відповідати за мобілізацію мають вмотивовані та компетентні люди. Міноборони та ТЦК нічого не роблять, чекають на добровольців та тих, кого інколи хапають у бусік. >>

  • «Руський мір» інспірує в США неомаккартизм

    На берегах Потомаку не повинні забувати, як після другої світової війни Білому дому довелося долати поширення комуністичної ідеології колишнього СРСР створенням сумнозвісної комісії сенатора-республіканця ( ! ) Джорджа Маккарті із розслідування антиамериканської діяльності. >>

  • Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу

    Позитивні лицеміри бідкаються через чергову надану США високотехнологічну допомогу Ізраїлю - і традиційно не бачать причин чому ж Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу найпотужнішої держави світу. >>