Ось уже і найвідоміший з українських Владімірів іменує себе в мережі Володимиром

18:35, 03.05.2019

Магія державності.
 
У "Днях Турбіних" Михайло Булгаков висміяв російського генерала Скоропадського, який, як тільки зробився гетьманом України, став вимагати від своїх офіцерів говорити по-українськи - і ті були змушені мучитися, намагаючись впоратися з "маленьким сіреньким телятком".
 
На булгаковські глузування були мастаки ... та, загалом, всі видатні і зовсім невидатні люди російської культури. Це була - і залишається - не провина їх, і не біда, а доля. Вона-то й не дала письменникові згадати дещо примітне з вітчизняної, тоді не такої вже давньої, історії.
 
Ну, приміром, те, яким кошмаром стало для російських дипломатів по всьому світу раптове урядове розпорядження складати всі папери не на їх, по суті, рідною французькою мовою, а російською. "Які ж вони там, в Санкт-Петербурзі, бовдури - зробити російську мову казенною, державною! Обрегочешся, бля", - говорили між собою російські посли, посланці та інші.
 
Булгаков, треба віддати йому належне, відчув, та не зрозумів прояву магії державності, що промайнув перед ним.
 
Один колишній український губернатор, російськомовний єврей, розумна, чесна і спокійна людина, мені розповідав, яка історія з ним, на його подив, трапилася, коли він був призначений на цю посаду. "Я раптом зрозумів, що з цієї хвилини буду говорити тільки українською. До самої відставки!". Правда, як і всі українські євреї, українську мову він з народження знав краще за будь-якого бандерівця.
 
Було колись так: варто було українцеві з гущі піднятися на одну сходинку - його мова тут же сама собою починала обертатися на російську.
 
Стає так: варто українцеві піднятися на одну державну сходинку, а тим більше - на всі десять, як у випадку з моїм губернатором, як його мова сам собою починає обертатися на українську.
 
Те саме тепер буде з "менеджер (ш) ами з продажу", касирками, массажистками, провідницями. У міру наближення до робочого місця дівчина буде відчувати, як кудись провалюється її російська або суржик.
 
Ось уже і найвідоміший з українських Владімірів іменує себе в мережі Володимиром.
 

  • Оці чоловіки в темно-синіх костюмах безсовісно хакнули країну

    На фото - ті, хто вирішив свої молоді життя, час, енергію і знання віддати самовідданому служінню народу. Це вони, всупереч "злочинній владі попередників", безстрашно кинулись вперед, щоб цілодобово думати про народ та його потреби. >>

  • Якось по-новому я подивився в ці дні на Австрію і на Україну

    Минулої п’ятниці Австрія побачила і почула немислимі речі. Два провідних політика обговорювали плани масштабного розпродажу країни. Трапилося найгірше: люди втратили довіру до влади. І ось тут було неймовірно спостерігати, як в країні включився вироблений віками «кризовий модус» >>

  • «Загазована» країна

    Моя матір, переживши, як вона казала, польську владу, перших і других москалів, а також німців, дві війни і голод 1946-47 рр., у політичній ситуації орієнтувалася по газу: як починали говорити у телевізійних програмах про газ, вона одразу визначала «діагноз» — будуть вибори. >>

  • Коли пил осяде, президенство Порошенка згадуватимуть позитивно

    Петро Порошенко був гарним президентом України. За сукупністю факторів - найкращим з усіх, яких ми мали до цього. Він був викапаною копією українського суспільства - ногами він йшов в майбутнє, а руками тримався за минуле. >>

  • Конфлікт Зеленського з приниженими політиками: народ плескатиме в долоні

    Головний ресурс президента Зеленського - громадська думка та суспільний оптимізм більшості, який за масштабами, здається, перевищує стандартний "кредит довіри", що надається кожному новообраному президенту. >>