Найгірше, що може статися з Зеленським, це якщо 73% засліплять йому очі

12:44, 23.04.2019

Кожен з нас несе "прокляття відповідальності за власний вибір" (автор вислову - публіцист Олександр Бойченко).
 
Це прокляття кожного, хто вирішив балотуватися. Це прокляття кожного, хто проголосував, і неважливо за кого саме.
 
А тому воювати зараз один з одним - це просто намагатися перекласти відповідальність з себе на іншого. Розпалювати внутрішній конфлікт, яким спробують скористатися ззовні.
 
Найгірше, що може статися з усіма нами, це якщо ми зараз оформимо протистояння свій - чужий по лінії 73% - 25%.
 
У цій країні є багато відмінностей. І їх треба не загострювати, а збалансувати інструментами політики та комунікації.
 
Але в цій країні всі свої. Тут немає чужих (окрім, звісно, російських окупантів і диверсантів).
 
Перед Володимиром Зеленським зараз відкриваються мега можливості. Як громадянин, сподіваюся, що він ними скористається на благо справедливої європейської України.
 
Найгірше, що зараз може з ним статися, це якщо 73% засліплять йому очі. Щоб цього не сталося, варто хоча б подивитися на свого опонента.
 
Місяць тому Банкову штурмували противники Порошенка. Сьогодні Банкову заполонили люди, вдячні йому.
 
Місяць тому мій знайомий проклинав Порошенка і обіцяв ніколи не голосувати за нього. Вчора він проголосував за Порошенка.
 
Все вкрай хитке, підступне і мінливе у цій реальності. І менше з тим, треба її розрулювати, вирішувати проблеми, гасити спіраль взаємної ненависті, уникати пасток і рухати країну вперед.
 

  • Про місцеві вибори

    Немало моїх Друзів, Братів по зброї, приятелів йдуть на ці місцеві вибори... Балотуються вони по списках і округах від різних політичних сил. >>

  • Без політиків: хтось відбувся, хтось прогнувся

    Український активний і найкращий сегмент суспільства знову кричить: тільки без політиків, хоч в політику після 2014-го пішла велика частина « безполітиків», й проявила себе по різному: хтось відбувся, хтось прогнувся. >>

  • День Незалежності – це наше свято свят

    Після майже трьохсот п’ятдесяти років російського панування в Москві твердо були впевнені, ніби Україна навіки вже розчинилася в неосяжних просторах імперії. А вона відродилася. І хіба це не є наше справжнє воскресіння як великого європейського народу? >>