Твій голос – потрібен

12:08, 30.03.2019

Раз на п’ять років наступає день, коли українці самі, безпосередньо, власними руками беруть участь у керуванні державою. День – коли українці обирають голову держави.

 

Те наскільки цей день важливий, переконатися не складно – достатньо поглянути, які сили, ресурси і засоби застосовуються зараз з одною єдиною метою. Виграти пару відсотків… Виграти відсоток… Перемогти…

 

Чи залежить майбутнє держави від особистості? Зараз можна чимало почути і прочитати просторікувань, мовляв – від перестановки осіб нічого не зміниться, мовляв, після вибрів життя не припиниться, то чи не байдуже ХТО?

 

Не байдуже. Особа керівника держави має значення, що б там хто нам з вами не казав. З одним керівником Україна стала країною-аспірантом НАТО, з іншим – відмовилася від плану членських дій. З одним керівником армія купувала і відновила 22,5+ тисяч одиниць техніки – з іншим 5158 одиниць продала. А чи існує різниця між Францією з Робесп’єром і Францією з Бонапартом? Чи існує різниця між Британією з Чемберленом і Британією з Черчилем?

 

Фігура керівника завжди вельми значуща. А в українській політиці – й погоготів. Вся українська політика – украй персоніфікована. Так, ми голосуємо не за політичну силу і певну ідеологію. Ми голосуємо за людину. Приклад? Та будь ласка. Де поділася «Наша Україна» без Ющенка? Що робиться зараз з колишньою «Партією регіонів» без Януковича? Назвіть будь-який політичний проект – і ви зразу згадаєте його лідера. Можна з цим миритися, можна критикувати, але так – є. Не хочу аналізувати чому так – це і наслідок СРСР, і пережитки імперії, і наші національні традиції. Ідеальний керівник в реаліях України, об’єктивно, це батько-отаман, а не рада директорів. Так – є.

 

І саме тому вибори президента настільки важливі. Це – подальший шлях розвитку країни. Це – шлях який ми обираємо. Це – волевиявлення, вибір громадян того майбутнього, якого вони хочуть.

 

І саме тому цим конституційним правом – правом обирати керівника держави, нехтувати не можна ні за яких умов. Це – ваше волевиявлення. Це – ваш вибір. Якщо вибір не зробите ви – його зроблять за вас, і вже точно не на вашу користь. Бо тільки одна людина може висловити ваше побажання, якою ви хочете бачити свою країну – ви самі.

 

Мало чогось бажати. Мало підтримувати якогось конкретного кандидата. Цінність мають не бажання – цінність мають дії зроблені для втілення бажань. Ви мусите прийти і віддати голос за того кандидата за якого ви хочете проголосувати. І я свідомо не акцентую уваги на тому за кого конкретного голосуватиму я – бо звертаюся я зараз до всіх українців, незалежно від їхній політичних переконань.

 

Право обирати – наріжний камінь демократії. Тої самої за яку наші громадяни мерзли у Помаранчеву революцію і йшли на кулі у Революцію Гідності. Тої демократії, відмовлятися від якої ми не схотіли перед загрозою російської навали. Це – право. І це – обов’язок. Перед своїми рідними. Перед нацією. Перед країною.

 

Просто збагніть, ваш голос – важливий. Без вас – не відбудеться нічого. Кожен з нас має лише по одному голосу, але разом ми – сила. Тому проголосувати – треба.

 

Я у це вірю. Я це знаю. 31 березня я піду і проголосую так, як я вважаю за потрібне.

А ви?

 

Дмитро "Калинчук" Вовнянко, Фейсбук, 28 березня 2019 року

  • Страшне в Одесі

    Страшне в Одесі. Загинуло 8 людей (за попередніми даними) в готелі Токіо Стар. Згоріли в пожежі >>

  • Ще не вмерла Україна

    Я чую знову і знову, що тому чи іншому моєму співгромадянинові не подобається наш національний гімн. А ви знаєте, що "кумір міліонов" таки поміняє і гімн, і прапор. Поміняє не з великої любові до прапору і гімну, а тому щоб продемонструвати всьму світові, що в Україні немає святинь, немає констант >>

  • Звільнення Безсмертного - це тактика малих поступок агресору

    Звільнення Романа Безсмертного відбулося через подачу ним об’єктивної актуальної ситуації на Донбасі. Вирішальною підставою для відставки, на мою думку, стала його заява про те, що після загибелі поблизу Маріуполя чотирьох морських піхотинців, Україні слід призупинити участь у мінському форматі >>

  • Про війну громадянську і не громадянську

    В Україні не громадянська війна хоча б тому, що в наших ворогів немає ніякого альтернативного образу України. Більше того, вони взагалі не визнають існування українців як окремої нації, вважаючи Україну штучним утворенням, відірваним підступними австро-угро-англо-саксами, поляками, німцями та іншими >>

  • Мудрістю і не пахне

    Без реалізації національної ідеї на основі поезії-вчення Тараса Шевченка повноцінну, самодостатню державу ми не побудуємо, не відбудеться справжнє національне відродження. >>