Володимир Івасюк: Як треба цих пісень сьогодні!

12:57, 05.03.2019

Сьогодні Володимиру Івасюку мало б виповнитись 70 років... 
 
Хіба є в світі українець чи українка, які б не знали й не шанували ім’я Володимира Івасюка? Добре пам’ятаю, як у критичні для України 70-ті роки, коли здавалося, що все українське перебуває за ґратами в Сибіру, Мордовії чи в Магадані, все талановите приховане від злого ока в глибоких шухлядах, раптом пролунала "Червона рута". "Ти у мене єдина, тільки ти, повір", - так поет сказав не тільки дівчині, а й своїй Батьківщині, створивши в пісні геніальний триєдиний образ коханої - матері - України.
 
Після "Червоної рути", яку співали від Карпат, де вона народилась, і до Курил, навіть вірмени й грузини намагались написати хоча б одну пісню українською мовою, не кажучи вже про росіян чи білорусів.
 
Минуло більш ніж чверть століття, як не стало Володимира. Проте його пісні лунають в Україні. Не спадає інтерес до творчості і життя композитора. Хоча молоде покоління більше знає Івасюка з розповідей старших та публікацій, що не так вже і часто з’являються у засобах масової інформації. Рідкістю стали й збірки його пісень. Адже саме вони, на мою думку, можуть знайти відгук у серцях та душах молодих людей, сформувати в них відчуття краси й любові до рідної землі, яку так натхненно оспівав Івасюк у своїх шедеврах - "Баладі про мальви", "Пісні про тебе", у "Літі пізніх жоржин", а надто - в "Червоній руті", "Водограї"…
 
Як треба цих пісень сьогодні! Як треба, щоб молодь більше знала про Володимира Івасюка - легенду української пісні, незвично працьовиту, шляхетну, добру людину. Настав час глибшого розуміння його творчості, його місця в історії України.
 
Переконаний, що цьому добре послужить книжка "Володимир Івасюк. Життя - як пісня", в якій композитор велично й багатогранне постає у спогадах рідних, друзів, учителів, колег по творчості, в наукових дослідженнях, головне ж - у своїх найкращих творах.
 
Маю надію, що читач із жалем перегорне останню сторінку цього унікального видання із прагненням поділитися прочитаним зі своїми рідними, друзями, знайомими.
 
Бо такі, як Івасюк, приходять у світ, на жаль, дуже рідко. І ми маємо пишатися, що він був серед нас, що нам пощастило жити з ним на нашій рідній землі!
 

  • Страшне в Одесі

    Страшне в Одесі. Загинуло 8 людей (за попередніми даними) в готелі Токіо Стар. Згоріли в пожежі >>

  • Ще не вмерла Україна

    Я чую знову і знову, що тому чи іншому моєму співгромадянинові не подобається наш національний гімн. А ви знаєте, що "кумір міліонов" таки поміняє і гімн, і прапор. Поміняє не з великої любові до прапору і гімну, а тому щоб продемонструвати всьму світові, що в Україні немає святинь, немає констант >>

  • Звільнення Безсмертного - це тактика малих поступок агресору

    Звільнення Романа Безсмертного відбулося через подачу ним об’єктивної актуальної ситуації на Донбасі. Вирішальною підставою для відставки, на мою думку, стала його заява про те, що після загибелі поблизу Маріуполя чотирьох морських піхотинців, Україні слід призупинити участь у мінському форматі >>

  • Про війну громадянську і не громадянську

    В Україні не громадянська війна хоча б тому, що в наших ворогів немає ніякого альтернативного образу України. Більше того, вони взагалі не визнають існування українців як окремої нації, вважаючи Україну штучним утворенням, відірваним підступними австро-угро-англо-саксами, поляками, німцями та іншими >>

  • Мудрістю і не пахне

    Без реалізації національної ідеї на основі поезії-вчення Тараса Шевченка повноцінну, самодостатню державу ми не побудуємо, не відбудеться справжнє національне відродження. >>