Ми зобов’язані шанувати кожен наш успіх і кожну українську перемогу

16:10, 30.01.2019

Сьогодні вшановуємо один з найвизначніших подвигів українського війська. Це звитяга українського духу і зброї. Це удар молоді проти рабства народу.

101 рік тому відбувся бій, який є легендою. Воїни, курсанти і студенти піднялися на нерівну битву з ворогом задля свободи, задля рідного дому, задля свого народу, задля України.
Українську історію було не раз свідомо перекручено і підмінено. Загарбники так завжди роблять з підкореними народами. Вони насамперед дискредитують ідею визвольної боротьби.
Бій під Крутами – це біль, це втрати, але це не поразка. Це – звитяга: як історичний факт, як історична правда, як національна істина.

Студенти-січовики, юнкери та козаки перемогли більшовиків. Агресора було зупинено. Він зазнав численних втрат. Бій відігравав виняткову стратегічну роль.
Блокування наступу більшовиків дало змогу урядові УНР домогтися міжнародного визнання України на мирних переговорах у Бресті. Це було перше у ХХ столітті офіційне визнання нашої держави. Це визнання було прийняте світом, зокрема Радянською Росією. Це визнання утвердило на політичній карті Українську державу.

Бій під Крутами захистив нашу свободу. Він неминуче – це моє глибоке переконання – постане в серці кожного українського воїна і громадянина. Безумовно, вагомішою, ніж воєнна, була ідейна перемога захисників Крут. Їхній подвиг сколихнув наш народ. Їхній приклад повів десятки тисяч людей, десятки наступних поколінь на боротьбу за Україну.

Письменниця Людмила Старицька-Черняхівська 1918 року писала: «Минуть роки, десятки років, століття,-пам'ять про юнаків-героїв не загине вовік. Вона світитиме не тільки українцям – всім обраним Богом людям, що покладають життя своє во ім’я ідеї, во ім’я брата свого».
Під Крутами київські військові курсанти та студенти стали провісниками української політичної нації: маючи різне етнічне коріння, вони як один воювали за нашу Українську державу.
Крути – це не лише героїчна сторінка нашої історії. Це приклад для живих. Це перемога для майбутнього. Перемога сьогодення – це збереження нашого духу, ідентичності, нашої національної суті.
Ми маємо протистояти всьому, що загрожує вбити в кожному з нас українця, достойного громадянина, порядну людину.

Сьогодні, у День подвигу Героїв Крут, я вкотре закликаю всіх нас до єднання навколо ідеї нашої держави, національної ідеї, ідеї єдності і сили України.
Ми, українці,- народ-переможець. Ми зобов’язані шанувати кожен наш успіх і кожну українську перемогу. Ця шана не штучна. Вона – наша правда, наша суть, наша перспектива.
І разом з вами кажу святі для нас слова: СЛАВА УКРАЇНІ! 

  • В пам‘ять про Василя Кука

    Покоління нескоренних вже майже відійшло від нас. Із сотень тисяч рішучих юнаків та дівчат, які в 1920-1950-ті відважно піднялися на боротьбу сьогодні залишилися одиниці. >>

  • Слова про Голодомор завжди є важкі

    Ми врятували і повернули людям правду про Великий Голод. Повернули з безодні, з провалля, з неповернення. Ми розпочинали з одиниць. Одиниць спогадів, здогадів, свічок і пам’ятників. >>

  • Спроби радянських вождів «випалити» українство як явище

    У Союзі велася цілеспрямована неоголошена війна проти українського народу, який своїм волелюбством та прагненням свободи підривав стовпи більшовицької ідеології і загрожував самому існуванню тоталітарної імперії. >>

  • Левко Лук'яненко прожив довге і непросте життя

    Один із творців незалежності України, дисидент і правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко прожив довге і непросте життя. І залишився у пам’яті поколінь Великим Українцем. >>

  • Таємниця походження гетьмана Пилипа Орлика

    За жіночою лінією Пилип Орлик походив від князів Гедеміновичів та вважався одним із нащадків Великого литовського князя Кейстута Гедеміновича. Одна з генеалогічних легенд середньовіччя, переповідає, що його предками за жіночою лінією могли бути й Рюриковичами. >>