На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи.
Його відкриття відбулося у 1586 день повномасштабного опору ворогу у російсько-українській повномасштабній війні.
А перед тим нещодавно — у ніч на 15 червня, близько першої години ночі, ворожий «Шахед» влучив поряд цього місця в Успенський собор лаври — в Стефанівський приділ.
Людських жертв і постраждалих, дякуючи ППО і Богові, тоді вдалося уникнути. Сакральні твори — ікони, антимінси, богослужбові предмети — евакуювали.
Наслідки того російського обстрілу всюди на території Києво-Печерської лаври тривали тиждень. Тільки упродовж 21 червня, за повідомленням ДСНС України, на об’єкті працювали понад 70 рятувальників та 24 одиниці спеціальної техніки.
Історичне перше богослужіння Православної Церкви України (ПЦУ) українською мовою у верхній Лаврі — Успенському соборі відбулося тільки 7 січня 2023 року. Бо спрут церкви московського патріархату навіть у період дії воєнного стану швидко обрубувати законами України не вдається.
Тому навіть погруддя Гетьману Іванові Мазепі, на якого росія накладала анафему за європейський вибір, чекало свого часу аж дотепер. До речі, 1 грудня 2025-го — через десятиліття після проведення 1 грудня у 1991 року Всеукраїнського референдуму за незалежність — в одному з музейних приміщень на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» вже проводили урочисте відкриття цього погруддя Івана Мазепи, авторами якого є Олесь Сидорук і Борис Крилов.
Постать Гетьмана Івана Мазепи точно варта того, щоби його шанували повсякчас. Під час свого правління він був євроінтегратором і меценацтвом, вклав значні кошти в розбудову комплексу споруд Києво-Печерської лаври. Проте пам’ять про вклад українського державника століттями замовчувалася й стиралася під тиском російсько-радянської де-факто окупаційної влади.
Кропітке повернення проукраїнськими політиками, музейниками і меценатами пам’яті про гетьмана Івана Мазепу триває кілька десятиліть. Флагманом процесу відновлення історичної справедливості та звільнення української спадщини від стосовних імперських міфів від днів заснування у 1993 році став Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», що знаходиться у Батурині Чернігівської області.
Нагадаємо, що за наказом російського царя у 1708 році місто з понад 15 тисячами українців було жорстоко вщент знищено.
Усіх громадян України, яка страшною ціною життів найкращих синів і доньок виборює право залишатися незалежною європейською державою, — тішить оголошене в День Конституції, рішення про встановлення повноцінного пам’ятника Гетьману Івану Мазепі у центрі Києва — на початку бульвару Тараса Шевченка. Те місце напроти Бессарабського ринку порожнє з 8 грудня 2013 року, коли його декомунізували та дерадянизували учасники Євромайдану.
Альтернативою там Івану Мазепі може бути лише філософська монументальна композиція Героям України від сучасників до давніх часів. Ця спільна тема загалом має знайти втілення у Києві в периметрі від простору з видом на Дніпро за Європейською площею — через Майдан Незалежності — Хрещатик — до Бессарабського ринку — і далі до вже існуючих площі Українських Героїв з однойменною станцією метро.
