Командир корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський пережив замах
На командира 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Ігоря Оболєнського кілери скоїли спробу замаху. Підозрюваного в нападі та його спільника затримали. >>
У селі Юречкова (Підкарпатське воєводство, Польща) завершено етап пошукових робіт навколо пам’ятного хреста. Під час дослідження ділянки фахівці не виявили поховань. (Фото: сайт УІНП)
У Підкарпатському воєводстві Польщі в селі Юречкова завершили етап пошукових робіт навколо пам’ятного хреста. Під час дослідження фахівці не виявили поховань.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Українського інституту національної памʼяті.
Цю територію вважають потенційним місцем поховання 18 бійців Української повстанської армії, які загинули в бою з польською Армією Людовою в 1947 році.
Роботи призупинили, але в інституті нацпамʼяті вважають, що їх доцільно відновити пізніше, коли спаде рослинність. Це дасть змогу провести ретельніший огляд території.
Історично Юречкова була українським селом і належала до Львівського воєводства. Після війни територія відійшла до Польщі, а у 1947 році її мешканців примусово депортували в межах операції «Вісла».

Пошуки в Юречковій є частиною українсько-польських домовленостей щодо розкопок жертв Другої світової. Польські команди планують працювати на 13 локаціях в Україні, а українські — на чотирьох у Польщі. Раніше фахівці вже віднайшли останки польських бійців у Тернопільській та Львівській областях.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.

У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.

Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. А вже в травні на Тернопільщині закінчили ексгумацію жертв 1945 року — у Польщі називають це проривом.
Президент Польщі Кароль Навроцький чекає на продовження партнерства між Києвом і Варшавою. Однак для цього, за його словами, потрібно вирішити деякі історичні питання — найімовірніше, він мав на увазі Волинську трагедію.
Як повідомляла УМ, Ексгумація жертв 1945 року: на Тернопільщині знайдено останки 42 людей.
На командира 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Ігоря Оболєнського кілери скоїли спробу замаху. Підозрюваного в нападі та його спільника затримали. >>
Командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що до закінчення війни з росією не буде балотуватися в президенти. >>
Новий Головнокомандувач ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий ще 26 липня видав розпорядження про тимчасове призупинення поповнення штурмових полків Сухопутних військ новим особовим складом. >>
Режим тимчасового захисту для українців Європейський Союз продовжив до 4 березня 2028 року, але для новоприбулих військовозобов'язаних громадян України запровадили нову вимогу щодо підтвердження виконання військового обов'язку. >>
Коментуючи інцидент з російською ракетою, що впала у Люблінському воєводстві, Польський прем'єр Дональд Туск зазначив, що немає підстав, що саме Польща була її ціллю. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>