Пекін обмежив транскордонні платежі із росією через західні санкції.
Відтак, російсько-китайський проєкт із освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування.
Як інформує Україна молода, це визнав гендиректор холдингу "Эн+ Груп" Владімір Колмогоров на Східному економічному форумі, передає The Moscow Times.
Зауважимо, що розвитком проєкту займається компанія "Разрезуголь" – спільне підприємство "Эн+" та китайської China Energy Investment Corporation (CHN Energy), створене на паритетній основі.
"Досвід є і в них, і в нас. Тому завдання, яке стоїть на цьому форумі, продовжити обговорення цього проєкту та спробувати прискорити таки [і вирішити] усі сьогоднішні проблеми. Вони є, безумовно, і пов'язані з фінансуванням та обмеженнями щодо використання фінансових ресурсів", – сказав Колмогоров.
За його словами, обмеження пов'язані із санкціями проти росії і китайські партнери побоюються, що питання не буде вирішено швидко. Однак Колмогоров вважає "переборною" ситуацію, що склалася, і сподівається на продовження розвитку проєкту разом із китайськими партнерами.
"Разрезуголь" отримало ліцензію на Зашуланське родовище у 2014 році. Китайські партнери в особі Shenhua Group (тепер – China Energy) називали проєкт, промислові запаси якого оцінювалися в 742 млн тонн, "важливим кроком у реалізації "дорожньої карти" китайсько-російської співпраці у вугільній сфері".
Однак падіння цін на енергетичне вугілля знизило інтерес китайських компаній до подібної співпраці. В результаті освоєння Зашуланського родовища було поставлене на паузу, поки 2021 року власники не відновили процес затвердження проєктної документації.
Раніше російські сировинні компанії зіткнулися з касовими розривами й неможливістю погасити взяті в банках кредити через проблему платежів із Китаєм.
Ситуація з платежами з росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.
Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з росії.