Ален Делон нагороджений орденом «За заслуги перед Україною»
У посольстві України у Франції зазачають, що йдеться про «надзвичайно рідкісний і безпрецедентний жест щодо іноземця». >>
Художник, педагог та громадський діяч Лев Ґец. (Фото: архіви)
У цей день,16 грудня, рівно 50 років тому пішов з життя видатний митець Лев Ґец.
Про це в четвер нагадує Україна молода.
Його життся – немов віддзеркалення всіх тих складних історичних подій, які переживав Львів у різні окупаційні періоди, як і Польща у роки Другої світової війни та повоєнний комуністичний час. А ще інтриг, пліток, заздрості, яких не бракувало довкола його імені.
Майбутній графік, живописець виховувався в українсько-польській родині. Таких сімей у довоєнній Галичині було багато. Він навчався мистецькій майстерності у Львові і Краківській академії мистецтв. Був учнем Олекси Новаківського та архітектора Івана Левинського.
У довоєнному Львові він потрапив у ситуацію, яка потім мала вплив на його життя. Наприкінці літа 1914 року, до приходу у Львів російських солдатів, митрополит Греко-католицької церкви Андрей Шептицький вирішив сховати важливі церковні документи. Серед них був меморіал щодо майбутнього устрою України. Владика попросив професора Івана Левинського, якому довіряв, зробити у митрополичих палатах потаємний сховок. Невелике місце змурували, і там митрополит поклав документи, які не мали потрапити до рук більшовиків. Іван Левинський до цих робіт на Святоюрській горі залучив Лева Ґеца.
До сьогодні так і невідомо, хто назвав ім’я Ґеца російським жандармам. Але Ґец був арештований і кинутий до в’язниці, документи знайдені і вивезені в Росію.
Починається Перша світова війна, і Лев Ґец записується до Українських січових стрільців, що діють у складі австрійської армії. У формуванні опиняються інші митці, які засновують “Пресову квартиру”. Працюють над художніми та музичними творами, фотографіями, записами спогадів та інтерв’ю.
Лев Ґец у вільний час змальовує стрілецький побут і портрети. Вдається зберегти близько 300 малюнків та збірку “Антологія стрілецької творчости”. Частину з них друкують у вигляді листівок.
Під час одного з боїв 1916-го отримує важке поранення. Якийсь час лежить непритомний серед убитих. Друзі пишуть рідним про загибель.
По завершенні війни починається протистояння поляків та українців за Галичину. Лев Ґец стає однією з перших жертв боїв у Львові.
У таборі військовополонених та інтернованих біля Кракова продовжує малювати.
Лев Ґец вів активну громадську діяльність, чимало зробив для збереження й популяризації культурної спадщини лемків. Організував товариство «Лемківщина» й однойменний музей. Після закінченню Другої світової війни митець мешкав у Кракові. Багато хто зі співвітчизників називав його «українським послом у Кракові». Автор понад 3500 малюнків, акварелей, картин, з них 150 картин і 15 дереворитів присвячено Лемківщині. Під враженням перебування в Києві (1969) створив ескізи «Золоті ворота», «Будинок Т. Шевченка».
Лев Ґец об’єднує своєю творчістю два народи – український і польський. У радянській Україні його не визнавали, у комуністичній Польщі – теж. В Україні його не вельми знають і пам'ятають сьогодні. Впродовж багатьох років ім’я цього чудового митця, справжнього віртуоза рисунка в Україні навіть і не згадувалось.
Альбоми малюнків Лева Ґеца зберігаються у Кракові та Римі.
Як повідомляла УМ, легендарна зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича, відома львів’янка Ольга Ільків померла на 102-му році життя у Львові в понеділок, 6 грудня.
У посольстві України у Франції зазачають, що йдеться про «надзвичайно рідкісний і безпрецедентний жест щодо іноземця». >>
Нові зразки озброєння та техніки державного виробництва продемонстрували Головнокомандувачу ЗСУ генерал-лейтенанту Олександру Сирському та Міністру оборони України Рустему Умєрову. >>
Рішення про виділення 200 мільйонів данських крон ($28,5 мільйона) на закупівлю української зброї та військової техніки для Збройних Сил України (ЗСУ) безпосередньо у вітчизняних виробників ухвалила Данія. >>
Капітула Премії імені Георгія Ґонґадзе, яку з 2019 року вручають українським журналістам, визначила короткий список номінантів на здобуття відзнаки за 2024 рік. До нього ввійшли журналістки Анна Бабінець, Ольга Руденко та Тетяна Трощинська. >>
Колегія суддів Восьмого ААС 18 квітня завершила розгляд адміністративної справи № 857/2/24 про заборону політичної партії «Соціал-патріотична асамблея слов’ян».Суд заборонив діяльність політичної партії «СПАС» та передав у власність держави її майно. >>
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду. >>